Свердловина Йосипа

Свердловина Йосипа — перша артезіанська свердловина на Землі, побудована 3500 років тому недалеко від Каїра.

З документів, що дійшли до наших днів, відомо, що свердловина була побудована за особистим проектом і за особистої участі радника фараона, родоначальника одного з ізраїльських колін — Йосипа. Сталося це в період жорстокої посухи в Єгипті, коли навіть Ніл зневоднився в своїй нижній течії.

Цікаво, що в місці знаходження свердловини артезіанський горизонт знаходиться на мінімальній глибині, на відміну від інших місць в цій частині Єгипту.

Глибина свердловини 88 метрів. За припущеннями стародавні єгиптяни для буріння, найімовірніше, використовували гнучкий стовбур дерева з одним кінцем, укріпленим на землі, і іншим — з прикріпленим до нього кам'яним буром, що опускається в свердловину. Буріння забезпечувалося за рахунок ефекту відпружинювання деревини. При цьому утримували стовбур дерева в нахиленому положенні спочатку раби, а потім використали силу тварин.

Відомо, що в будівництві «свердловини Йосипа» брало участь близько 100 рабів і ремісників, і на її спорудження пішло близько двох років. У давньоєгипетських писемних джерелах зазначено, що свердловина дала першу воду якраз на третій рік посухи (згідно з Біблією, цей період склав сім років), задовільняючи при цьому потребу в питній воді практично всіх єгиптян в цьому регіоні. Відзначається, що за водою зі «свердловини Йосипа» приїжджали люди навіть з середньої течії Нілу.

Зараз «свердловина Йосипа» є пам'яткою культури і охороняється владою Єгипту.

Див. також

• Артезіанська свердловина

Джерела

• Свердловина Йосипа [Архівовано 18 червня 2018 у Wayback Machine.]^{[неавторитетне джерело]}
• Історія буріння [Архівовано 25 травня 2018 у Wayback Machine.]^{[неавторитетне джерело]}
• Исторические факты о бурении артезианских скважин [Архівовано 28 липня 2018 у Wayback Machine.]
• Артезианская скважина [Архівовано 28 липня 2018 у Wayback Machine.]
• Well of Yousef AS, galilee Palestine-Joseph well Ютуб. Відео.
• История бурения артезианских скважин [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.]