Відкрити головне меню

Сваті (сісваті, Сісваті) — мова групи нгуні сім'ї банту, поширена в Есватіні, ПАР, частково в Мозамбіку. Близько споріднена мовам зулу, коса і ндебеле, є офіційною в ПАР і Есватіні. Мова Сваті, на відміну від зулу і коса, відноситься до так званої підгрупи текел групи нгуні. Відмітна особливість цієї підгрупи — відсутність переходу t в z в певних умовах (зокрема, перед i). Це можна бачити і в назві мови: Сваті — це самоназва, а слово Свазі, вживане як назва народу (і іноді як назва мови), є зулуським (зулу відноситься до підгрупи Зунда, де перехід tz здійснився, порівн. Сваті: Siswati, зулу isiSwazi 'мова Сваті'). Сваті є офіційною мовою Есватіні та ПАР, нею ведеться шкільне навчання, теле- і радіотрансляції (в ПАР діє радіостанія Ligwalagwala FM).

Сваті
SiSwati
Поширена в Есватіні, ПАР
Регіон У ПАР - головним чином Мпумаланга
Носії 1 706 924 [1]
Писемність латиниця
Класифікація

Нігеро-конголезька макросім'я Бенуе-конголезька сім'я

Бантоїдна гілка
Група банту
Зона S
Група нгуні
Офіційний статус
Офіційна Есватіні Есватіні,
Flag of South Africa.svg ПАР
Регулює Рада з мови сваті (в Есватіні); Відділ освіти уряду провінції Мпумаланга (у ПАР)
Коди мови
ISO 639-1 ss
ISO 639-2 ssw
ISO 639-3 ssw
South Africa 2001 Swati speakers proportion map.svg

Активне мовотворення почалося після надання Есватіні незалежності, а в ПАР — після створення бантустана КаНгване на племінних землях Сісваті, де Сваті була також оголошена офіційною мовою; одна з найсильніших тенденцій у розвитку літературного сваті — відмежування його від інших споріднених мов, в першу чергу від переважаючого зулу.

Зміст

Лінгвістична характеристикаРедагувати

ПисемністьРедагувати

Використовується писемність на основі латиниці.

МорфологіяРедагувати

Склад і характер морфологічних категорійРедагувати

Іменники (libito) складаються з двох частин — префікса (sicalo) і кореня (umsuka). У залежності від префікса іменник належить до одного з класів, які можна для зручності пронумерувати.

Клас Од. ч. Мн. ч.
1 / 2 Um (u) — 1 Ba-, be-
1a/2b Ø- Bo-
3 / 4 Um (u) — 1 Imi-
5 / 6 Li- Ema-
7 / 8 S (i) — ² T (i) — ²
9 / 10 IN- ³ TiN- ³
11/10 Lu-, lw-
14 Bu-, b-, tj-
15 Ku-

Відомості про діалектиРедагувати

Діалектні групи, поширені в Есватіні, включають чотири діалекти, відповідні адміністративним районам.

Приклад тексту на сватіРедагувати

Bonkhe bantfu batalwa bakhululekile balingana ngalokufananako ngesitfunti nangemalungelo. Baphiwe ingcondvo nekucondza kanye nanembeza ngakoke bafanele batiphatse nekutsi baphatse nalabanye ngemoya webuzalwane.

ПриміткиРедагувати

  1. За даними Ethnologue

ПосиланняРедагувати

Вікіпедія має розділ
мовою сваті
Likhasi Lelikhulu