Вікіпедія

Сауль Коко

іспанський та екваторіально-гвінейський футболіст

Сауль Басіліо Коко-Бассей Оубінья (ісп. Saúl Basilio Coco-Bassey Oubiña, нар. 9 лютого 1999, Лансароте) — іспанський та екваторіально-гвінейський футболіст, центральний захисник та опорний півзахисник італійського клубу «Торіно» та національної збірної Екваторіальної Гвінеї.

Ф
Сауль Коко
Особисті дані
Повне ім'я Сауль Басіліо Коко-Бассей Оубінья
Народження 9 лютого 1999(1999-02-09)[1] (25 років)
  Лансароте, Іспанія
Громадянство  Екваторіальна Гвінея
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Торіно»
Номер 23
Юнацькі клуби

2013–2016
2015–2016
2016–2018 		Іспанія «Оріентасьйон Марітіма»[en]
Іспанія «Лас-Пальмас»
→ Іспанія «Оріентасьйон Марітіма»[en]
Іспанія «Еспаньйол»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2018–2019 Іспанія «Еспаньйол» 0 (0)
2018–2019 → Іспанія «Орта»[en] 22 (0)
2019–2020 Іспанія «Лас-Пальмас C» 13 (0)
2020–2021 Іспанія «Лас-Пальмас Б» 9 (0)
2020–2024 Іспанія «Лас-Пальмас» 79 (2)
2024– Італія «Торіно» 5 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017– Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея 19 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 вересня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 20 листопада 2023.

Клубна кар'єра

ред.

Коко народився у місті Лансароте, Канарські острови, у сім'ї колишнього футболіста з Екваторіальної Гвінеї та матері-іспанки[2]. Батько грав за канарський клуб «Пуерто дель Кармен» у сезоні 1987/88 разом зі своїм братом Луїсом (дядьком Коко)[3]. Коко також має нігерійське походження через свого діда по батьковій лінії.

Коко приєднався до молодіжної команди «Еспаньйола» у липні 2016 року, до того навчаючись у академії невеличкого клубу «Оріентасьйон Марітіма»[en] (де його тренував його батько) і «Лас-Пальмаса»[4][5]. У серпні 2018 року, після завершення навчання, на сезон Сауль був відданий в оренду команді Терсери «Орта»[en][6]. Саме там Коко і дебютував на дорослому рівні 18 серпня 2018 року, вийшовши на заміну у другому таймі в домашній грі проти «Фігераса» (3:1)[7] і загалом за сезон зіграв 22 гри чемпіонату.

18 липня 2019 року він повернувся до свого колишнього клубу «Лас-Пальмаса», і став виступати за третю команду, що також грала у Терсері[8], а перед початком сезону 2020/21 Коко був переведений до резервної команди, що грала у Сегунді Б.

Коко дебютував у першій команді «Лас-Пальмаса» 17 грудня 2020 року, замінивши Альваро Лемоса у виїзній грі проти клубу «Вареа»[en] (4:0) у матчі Кубка Іспанії[9].

8 жовтня 2023 року відзначився забитим м'ячем у воротах «Вільярреала», який був визнаний найкращим голом місяця в іспанській Ла-Лізі[10].

19 липня 2024 року підписав чотирирічний контракт з італійським клубом «Торіно».

Міжнародна кар'єра

ред.

Маючи право грати на міжнародному рівні за Екваторіальну Гвінею, Нігерію чи Іспанію, Коко був викликаний до національної збірної першої з них в серпні 2017 року[11] і дебютував на міжнародній арені 3 вересня, замінивши Пабло Ганета в товариській грі проти Беніну (1:2)[12][13]. Зробивши це, він став першою людиною з Лансароте, яка зіграла за національну збірну за 67 років[14]. Втім згодом матч був виключений з реєстру ФІФА[15], оскільки арбітр та його помічники були з Екваторіальної Гвінеї[16][17]. В результаті 9 жовтня 2017 року в товариській грі проти Маврикію (3:1) Сауль дебютував за збірну Екваторіальної Гвінеї у визнаному ФІФА матчі[18]. 17 листопада 2018 року Коко зіграв за збірну у відбірковому матчі до Кубка африканських націй проти Сенегалу, дебютувавши таким чином і в офіційній грі[19].

7 жовтня 2021 року Коко забив перший гол за національну збірну у матчі відбору до чемпіонату світу 2022 року проти Замбії (2:0)[20].

Першим великим турніром для Коко став Кубок африканських націй 2021 року, відкладений через пандемію COVID-19 на початок 2022 року[21]. У Камеруні він відіграв усі матчі і допоміг своїй команді вийти в чвертьфінал; У 1/8 фіналу проти Малі він реалізував свій удар в серії післяматчевих пенальті[22] і допоміг команді пройти до наступного раунду, де у грі проти Сенегалу Екваторіальна Гвінея програла 1:3 і покинула турнір.

Досягнення

ред.

Особисті досягнення

ред.

Посилання

ред.
  1. ↑ FBref
  2. ↑ Comité de Competición. Sesión 20 de febrero de 2013 [Competition committee. Session of 20 February 2013] (ісп.). Lanzarote Deportiva. 21 лютого 2013.
  3. ↑ Temporada 87-88 [87-88 season] (ісп.). Historia de Tías. 22 травня 2015.
  4. ↑ El centrocampista Saúl Coco ficha por el equipo juvenil del RCD Espanyol [Central midfielder Saúl Coco signs for the juvenil squad of RCD Espanyol] (ісп.). Lanzarote Deportiva. 17 липня 2016.
  5. ↑ El joven lanzaroteño Saúl Coco ficha por el RCD Espanyol [Young lanzaroteño Saúl Coco signs for RCD Espanyol] (ісп.). Lancelot Digital. 18 липня 2016.
  6. ↑ Pelegrín no seguirá [Pelegrín will not continue] (ісп.). RCD Espanyol. 2 серпня 2018. Процитовано 22 січня 2021.
  7. ↑ El At. Horta ganó en casa al Figueres [At. Horta defeated Figueres at home] (ісп.). nvfocus.com. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021. [Архівовано 2021-01-28 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Saúl Coco regresa para reforzar Las Palmas C [Saúl Coco returns to bolster Las Palmas C] (ісп.). UD Las Palmas. 18 липня 2019. Процитовано 22 січня 2021.
  9. ↑ Las Palmas se da un brindis y no se complica en la Copa [Las Palmas give themselves a toast and do not complicate things in the Cup] (ісп.). Diario AS. 18 грудня 2020. Процитовано 22 січня 2021.
  10. ↑ а б Saúl Coco wins LALIGA EA SPORTS October Goal of the Month (англ.). Ла-Ліга. 30 жовтня 2023. Процитовано 4 січня 2024.
  11. ↑ Betancort, Rubén (28 серпня 2017). Saúl Coco convocado con la selección absoluta de Guinea Ecuatorial [Saúl Coco called up to the full national team of Equatorial Guinea] (ісп.). Lanzarote Deportiva.
  12. ↑ Saúl Coco se quedó sin victoria en la noche de su debut con Guinea Ecuatorial [Saúl Coco ended up without a win in the night of his debut with Equatorial Guinea] (ісп.). Lanzarote Deportiva. 3 вересня 2017. Процитовано 22 січня 2021.
  13. ↑ Malawi stun Togo, Benin edge past Equatorial Guinea. ESPN. 4 вересня 2017.
  14. ↑ Saúl Coco puso fin a 67 años sin un futbolista internacional absoluto de Lanzarote [Saúl Coco ended a 67-year spell without an international footballer from Lanzarote] (ісп.). Lanzarote Deportiva. 4 вересня 2017.
  15. ↑ Live Scores - Equatorial Guinea - Matches. FIFA.com. Архів оригіналу за 5 червня 2016.
  16. ↑ Mismo error, la misma posición y el mismo árbitro [Same mistake, the same position and the same referee] (Spanish) . P.Sports. 6 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 12 лютого 2022.
  17. ↑ Joaquín ELA, el árbitro de los partidos eliminados por la FIFA [Joaquín Elá, the referee of the matches eliminated by FIFA] (ісп.). P.Sports. 6 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 12 лютого 2022.
  18. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Equatorial Guinea vs. Mauritius. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 12 лютого 2022.
  19. ↑ Saúl Coco y Jordan ya juegan con la absoluta de Guinea [Saúl Coco and Jordan already play with the full side of Guinea] (ісп.). Ahora EG. 16 квітня 2019. Процитовано 22 січня 2021.
  20. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Equatorial Guinea vs. Zambia. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 12 лютого 2022.
  21. ↑ Afcon 2021: Clubless Nsue named in Equatorial Guinea squad for Cameroon. BBC Sport. 27 грудня 2021. Процитовано 27 січня 2022.
  22. ↑ Mali 0–0 Equatorial Guinea. BBC Sport. 26 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сауль_Коко&oldid=43723144