Сарненські розстріли
Сарненська різанина була розстрілом приблизно 14 000-18 000 осіб, переважно євреїв, в окупованому нацистами місті Сарни, нині Рівненська область України, 27 та 28 серпня 1942 року.
| Сарненські розстріли | |
|---|---|
| Місце | Сарни |
| Причина | Голокост |
| Загинуло | 14,000-18,000 |
Історія ред.
Перед розправою ред.
Місто Сарни, що входило до складу Польщі між 1919 та 1939 роками, було захоплено нацистською Німеччиною 8 липня 1941 року після нападу Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року. Населення Сарн становило від 5000 до 7000 євреїв.[1][2] Радянські війська, які окупували місто за пактом Ріббентропа-Молотова та вторгнення радянських військ у Польщу у 1939 році, відступили. Українські націоналісти не відступали разом із радянськими силами, а натомість побачили можливість підтримати незалежність України через союзи з нацистами.[3]
Незабаром після німецької окупації нацисти дозволили українцям грабувати єврейські активи протягом триденного періоду. Нацисти також використовували євреїв у примусовій праці. Після пограбування українцями євреї Сарн були змушені передати більшість активів нацистам, а управління в основному виконувала Українська допоміжна поліція — волонтерська організація, створена нацистами.[1][3]
У період із 2 по 4 квітня 1942 р. у Сарнах було створено гетто, куди перемістили євреїв із Сарн та навколишніх міст. Приблизно 6000 євреїв потрапили до гетто.[4][5]
У серпні 1942 року євреїв у Сарненському гетто було перевезено до Полеського табору в Сарнах. За оцінками, у цьому таборі вже було 15 000 євреїв, яких туди звезли з різних місць на північному сході Волині.[5][2] Назва «Полеська» відноситься до району в Сарнах, де переважно проживають польські поселенці, причому таке поселення було заохочене польським урядом після окупації ним міста в 1921 р.[6]
Пізніше, у серпні 1942 р., безпосередньо перед розправою, більшість євреїв із навколишніх міст були примусово переселені до Сарн. Одним з таких міст була Бережниця, також відома як Березниця, тодішнє переважно єврейське місто з населенням приблизно 1400 осіб, приблизно за п'ятнадцять миль на північний захід від Сарн. 26 серпня 1942 р. решту євреїв у Бережниці, яких налічувалось приблизно 1000, було перевезено до Сарн, приблизно половина з них була вбита у дорозі.[7] Подібним чином, 26 серпня 1942 року всьому єврейському населенню сусіднього Рокітного було наказано вийти на ринкову площу, де людей систематично розстрілювали або вантажили у вагони, що очікували та були призначені до Сарн.[8] Євреїв також примусово перевезли до Сарн з міст Томашгород, Клесів та Дубровиця.[9]
Різанина ред.
Сарненська різанина відбулася протягом двох днів, 27–28 серпня 1942 року. За оцінками, від 14 000 до 18 000 осіб, переважно євреїв із Сарн та навколишніх міст, у тому числі приблизно 100 ромів, систематично страчували в ярах на околиці міста, де були підготовлені ями.[4] Страти були здійснені німецькими військами та допоміжною поліцією України за сприяння близько 200 членів Організації Тодта.[10][11] Деякі врятувалися від різанини, утікши в сусідні ліси після того, як деякі з в'язнів підпалили хатини в таборі і закликали людей тікати. Тисячі намагалися втекти, багато з них були вбиті на вулицях Сарн або іншим шляхом під час спроби втечі.[5][9]
Наслідки ред.
Станом на 1945 рік приблизно 100 осіб були ідентифіковані як люди, що пережили Сарненський Голокост.[12][13] Незрозуміло, скільки з тих, хто вижив, врятувалися від різанини 27–28 серпня 1942 року. Залишки громади Сарн обгороджені на місцевому єврейському цвинтарі та відновлені надгробки, які раніше використовувалися як тротуарна плитка.[2] Пізніше цвинтар був зруйнований через будівництво над ним футбольного стадіону.[14]
На місці різанини в Сарнах встановлено три меморіали в пам'ять про загиблих у Сарненській різанині з трьох гір кісток, покритих піском. Меморіал загиблим також встановлено на кладовищі Холон, Ізраїль.[15] Меморіальна книга про історію єврейської громади в Сарнах була видана в 1961 р. і містила розповіді від першої особи тих, хто вижив із громади.[16]
Примітки ред.
- ↑ а б Zvi Pearlstein, The Ghetto- The Beginning of The End. Contained in Y. Kariv, (ed.), Jacob Solomon Berger (trans.), Sefer yizkor le-kehiat Sarny (Memorial book of the Community of Sarny), Tel Aviv, 1961. Retrieved August 3, 2016.
- ↑ а б в Jewish Virtual Library, Sarny. Retrieved August 31, 2016.
- ↑ а б Volhynia Massacre, History. Retrieved August 16, 2016.
- ↑ а б Peter Longerich, Holocaust: The Nazi Persecution and Murder of the Jews. Oxford University Press 2010, p. 351.
- ↑ а б в Yitzhak Arad, The Holocaust in The Soviet Union. University of Nebraska Press, p. 265 («Annihilation in Reichskommissariat Ukraine»). Retrieved August 24, 2016.
- ↑ Baruch Raks, From the Beginning to the End. Contained in Y. Kariv, (ed.), Jacob Solomon Berger (trans.), Sefer yizkor le-kehiat Sarny (Memorial book of the Community of Sarny), Tel Aviv, 1961. Retrieved September 2, 2016.
- ↑ Uncredited, Berezhnitza; The Diaspora Scrapbook. Retrieved August 23, 2016.
- ↑ Israel Greenberg, «Tearful Events» (Ala Gamulka, trans.). Contained in E. Leoni (ed.), Rokitno-Wolyn and Surroundings; Memorial Book and Testimony. Tel Aviv, 1967.
- ↑ а б Shmuel Spector, The Jews of Volhynia and their Reaction to Extermination. Yad Vashem, The Untold Stories: The Murder Sites of The Jews In the Occupied Territories of the Former USSR, pp. 159—186 at p. 161. Retrieved August 25, 2016.
- ↑ Alex Levin, Under the Yellow & Red Stars [Архівовано 2016-08-09 у Wayback Machine.]. Azrieli Foundation, 2009, p. 20, fn. 10.
- ↑ United States Holocaust Memorial Museum, Profile of Itzhak Gendelman [Архівовано 2016-09-17 у Wayback Machine.]. Retrieved July 21, 2016.
- ↑ Holocaust Survivors and Victims Database, Alphabetical list of Jewish survivors in Volyn Sarny [Sarny, Ukraine (in Volhynia). United States Holocaust Memorial Museum. Retrieved August 14, 2016.
- ↑ UCT Libraries Digital Collection, List of Jewish Survivors in Volyn Sarny, submitted by the World Jewish Congress, New York, May 18, 1945 [Архівовано 2019-02-19 у Wayback Machine.]. Retrieved August 16, 2016.
- ↑ Alex Levin, Under The Yellow & Red Stars [Архівовано 2016-08-09 у Wayback Machine.]. Azrieli Foundation, 2009, p. 119; also «Maps & Photographs», p. 18.
- ↑ Image of Sarny Memorial, Holon Cemetery. Retrieved July 21, 2016
- ↑ Y. Kariv, (ed.), Jacob Solomon Berger (trans.), Sefer yizkor le-kehiat Sarny (Memorial book of the Community of Sarny), Tel Aviv, 1961. Retrieved July 21, 2016.
