Санчо I (граф Кастилії)
Санчо I Доброправний (*Sancho García el de los Buenos Fueros, 965 —1017) — граф Кастилії й Алави у 995—1017 роках.
| Санчо I | |
|---|---|
| Народився | 965[1] |
| Помер | 5 лютого 1017[1] |
| Діяльність | правитель, воїн |
| Титул | граф |
| Посада | Count of Castiled |
| Термін | 997—1017 роки |
| Попередник | Гарсія I |
| Наступник | Гарсія II |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Лара |
| Батько | Гарсія I |
| Мати | Ава де Рібагорса |
| Брати, сестри | Elvira of Castile, Queen of Leónd, Urraca of Covarrubiasd, Marjorie de Castilled і Gonzalo García de Castillad |
| У шлюбі з | Уррака Гомес |
| Діти | 2 сина і 4 доньки |
Життєпис ред.
Походив з роду Лара. Син графа Гарсії I та Ави де Рібагорса. Про молоді роки немає відомостей. У 991 році при підтримці аль-Мансура, фактичного володаря Кордовського халіфату, повстав проти власного батька. В результаті володіння роду Лара були розділені між Гарсією I й його сином Санчо. У 994 році оженився на своїй двоюрідній сестрі.
У 995 році після смерті батька успадкував усі володіння. Із самого початку вирішив звільнитися від залежності від влади аль-Мансура. У 999 році відмовився сплачувати данину халіфату. Для цього уклав союз з Гарсією Санчесом II, королем Наварри, Альфонсо V, королем Леону, та кузеном Гарсією Гомесом, графом Салданья. Втім у 1000 році християнська коаліція у битві при Кервера зазнала нищівної поразки.
У 1002 році брав участь у битві при Калатаньясор, в якій мусульмани зазнали поразки. Після смерті у 1002 році аль-Мансура, граф Санчо I зумів відновити владу над втраченими землями. Спочатку у 1003 році уклав договір з Абд аль-Маліком аль-Музаффаром, сином аль-Мансура, спрямований проти королівства Леон і Барселонського графства.
У 1009 році скористався боротьбою за владу між Мухаммадом II ібн-Хішамом і Сулейманом аль-Мустаїном, підтримуючи останнього. Санчо I допоміг повалити ібн-Хішама. Це дозволило отримати міста Осми, Сан-Естебан-де-Гормас, Клунья, Берланга-де-Дуеро, Сепульведа, Пенафьєль. Водночас кастильський граф зміцнив свою владу в Кастилії і Алава, надавши міста фуерос (привілеї). Звідси походить його прізвисько.
У 1010 році втрутився у справи графства Рібагорса, поваливши владу мусульман та їх союзника графині Тоди, поділивши владу між небожем Санчо I — Рамоном Суньєром — та небожем Тоди — Гільєрмо. У 1011 році заснував монастир Сан-Сальвадор-де-Онья
Помер у 1017 році. Владу успадкував його син Гарсія II.
Родина ред.
Дружина — Уррака, донька Гарсії Гомес, графа Салданья
Діти:
- Муньядона Майор (990/994-1066), графиня Кастилії у 1029—1035 роках
- Фернан (995/997—бл. 999)
- Тігрідья (998—після 1029), аббатиса монастиря Сан-Сальвадор-де-Онья
- Санча (1006—1027), дружина Беренгера-Рамона I Горбатого, графа Барселони
- Уррака (д/н—1041), дружина Санчо VI Вільгельма, герцога Гасконі
- Гарсія (1010—1029), граф Кастилії у 1017—1029 роках
Джерела ред.
- José M. Alonso-Nuñéz: Sancho García. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 7, LexMA-Verlag, München 1995, ISBN 3-7608-8907-7, Sp. 1362.
- Martínez Díez, Gonzalo (2004). El Condado de Castilla. Valladolid: Junta de Castilla y León. ISBN 84-9718-275-8.
- Rafael Altamira, Il califfato occidentale, in Storia del mondo medievale, vol. II, pp. 477—515.