Санта-Пріска

(Перенаправлено з Санта Пріска)

Санта-Пріска — барочна базиліка, одна з найстаріших церков у Римі.

Санта-Пріска
41°52′59″ пн. ш. 12°29′02″ сх. д. / 41.8831° пн. ш. 12.484° сх. д. / 41.8831; 12.484
Країна Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняРим[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типцерква[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильбароко Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторКарло Ломбарді Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування5 століття Редагувати інформацію у Вікіданих

Санта-Пріска. Карта розташування: Італія
Санта-Пріска
Санта-Пріска
Санта-Пріска (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Місцезнаходження

ред.

Церква знаходиться у XII районі (Ріоне) Риму — Ріпа на Авентіні та близько 250 метрів на південний захід від Circus Maximus.

Історія церкви

ред.

За переданням церква стоїть на місці будинку де стояв раніше будинок перших християн Прісцілли та Акілли (Пріски та Акілли). Апостоли Петро та Павло були часто гостями у цьому будинку. Поряд з будинком стояв храм Діани.

Базиліка побудована в IV-V століттях на місці храму Мітри та Діани, з 499 року присвячена ранньохристиянські мучениці (I століття) — св. Прісці. Є однією з найбільш ранніх християнських церков у Римі, проте від колишньої будівлі майже нічого не збереглося.

Церква реставрувалася у 722 році, однак сьогоднішній вигляд отримала після її зруйнування норманами за командою Роберта Гвіскара у 1084 році. Церква неодноразово перебудовувалася у 1456, 1600 та у 1660 році Карло Ломбарді побудував новий бароковий фасад. У крипті церкви зберігаються реліквії святої; фрески виконані Антоніо Темпеста. У внутрішньому оздобленні церкви лише 14 античних колон нагадують про колишню споруду.

Мітреум

ред.
 
Голова Геліоса з мітреума (Національний римський музей)

Церква знаменита мітреумом (розкопаний у 1934 році) і античними римськими рештками будівель під церквою. Тут виставлені знахідки, предмети побуту, написи, скульптури. У ніші розташований рельєф Митри, що вбиває бика, перед нішею знаходиться фігура Океану.

Джерела

ред.
  • Herbert Rosendorfer: Kirchenführer Rom. 3. Aufl. Edition Leipzig, Leipzig 2005, ISBN 3-361-00485-3.
  1. а б в dati.beniculturali.it — 2014.