Circus Maximus, Великий цирк (лат. Circus Maximus) — найбільший іподром у Стародавньому Римі. Розташовувався в долині між Авентіном і Палатином. У змаганнях на іподромі могло одночасно брати участь дванадцять колісниць.

Circus Maximus

Circus max 1978.jpg

41°53′09″ пн. ш. 12°29′08″ сх. д. / 41.885900000027774581° пн. ш. 12.485700000027776468° сх. д. / 41.885900000027774581; 12.485700000027776468Координати: 41°53′09″ пн. ш. 12°29′08″ сх. д. / 41.885900000027774581° пн. ш. 12.485700000027776468° сх. д. / 41.885900000027774581; 12.485700000027776468
Країна Flag of Italy.svg Італія[1]
Розташування municipio Id[1]
Тип circus[d] і місце розкопокd

Circus Maximus. Карта розташування: Італія
Circus Maximus
Circus Maximus
Circus Maximus (Італія)
CMNS: Circus Maximus на Вікісховищі
Реконструкція, Поль Біґо, університет Кан, Франція

ІсторіяРедагувати

Вважається, що змагання на колісницях були вперше проведені тут ще царем Тарквінієм Пріском. Юлій Цезар розширив Великий цирк до 600 метрів в довжину, так що на ньому могло розміститися до 250 000 глядачів (ще стільки ж могли спостерігати за змаганнями стоячи). Октавіан Август встановив в цирку перший єгипетський обеліск, а Костянтин ІІ у 357 — другий. Обидва перенесені у 1588 папою Сікстом V на П'яцца дель Пополо та до Латеранського палацу.

Доміціан проклав дорогу від цирку в свого палацу, а Траян розширив кількість глядацьких місць і імператорську ложу.

Перші перегони в Circus Maximus, як видно із визначення у Законах Дванадцяти таблиць в середині V ст. до н. е.; останні — при пануванні остготського царя Тотіли у 549 чи 550.

Крім Circus Maximus були і менші цирки: Circus Flaminius на марсовому полі, Цирк Нерона на території теперішньго Ватикану та Цирк Максентія на Via Appia.

У Середньовіччі кам'яні споруди цирку були розібрані на будівництво нових будинків. Проте територія цирку ніколи не забудовувалася, і досі тут проводяться громадські заходи (наприклад, рок-концерти).

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • R. A. Staccioli, Rom. Wie es war und wie es ist. Vision S.R.I. Roma, ISBN 88-8162-114-2 (нім.)

ПосиланняРедагувати

  1. а б archINFORM — 1994.