Самосадов Олександр Сергійович
Олекса́ндр Сергі́йович Самоса́дов (1989—2014) — солдат 39-го батальйону територіальної оборони «Дніпро-2» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Самосадов Олександр Сергійович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
5 квітня 1989 Суми | |
Смерть |
29 серпня 2014 (25 років) Червоносільське | |
Поховання | Суми | |
Громадянство | Україна | |
Псевдо | «Пушкар»; «Крим» | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Територіальна оборона | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Короткий життєпис ред.
Народився 1989 року — вказується місто Сомбатгей.[1] Багато років прожив у Криму, куди переїхав із батьками; в 1996—2001 роках навчався у одній з кримських шкіл. 2005 року закінчив сумську ЗОШ № 8. Закінчив коледж Сумського національного аграрного університету (селище Веретенівка). Військову службу не проходив за станом здоров'я. Займав активну громадянську позицію, був членом партії ВО «Батьківщина».
З початком подій на Євромайдані — активіст, після анексії Криму Росією переїхав до дідуся з бабусею — в смт Низи. Чергував на сумському майдані та блокпостах.
Доброволець першої хвилі мобілізації, старший стрілець, 39-й батальйон територіальної оборони «Дніпро-2». Пройшов двотижневі курси в Дніпропетровську, відповідав за МТ-12 «Рапіра». На передовій за місяць прямими влучаннями ліквідував 3 «Гради» терористів. Згодом розвідка доповіла, що також було ліквідовано терористів автопарк і штаб. У відпустці не був і не хотів.
29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі між селами Многопілля — Червоносільське — Перемога. Перебував у автобусі, по якому стріляли снайпери. 3 вересня 2014-го тіла 97 загиблих привезено до дніпропетровського моргу. Упізнаний побратимами та родичами.
Без чоловіка лишилася дружина, без батька — донька Олександра 2013 р.н.; батьки Наталія Станіславівна і Олександр Вікторович Самосадови, брат.[2]
Похований у місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
- Іловайський Хрест (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 15
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
- відзнака «За оборону рідної держави» (посмертно)
- почесний громадянин міста Суми (посмертно; рішення Сумської міської ради від 26 жовтня 2016 року № 1258-МР)
- почесна відзнака Сумської обласної ради «За заслуги перед Сумщиною» 1-го ступеня (посмертно; 29 вересня 2022)
Примітки ред.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Самосадов Олександр Сергійович
- Посмертну нагороду отримав сумчанин Олександр Самосадов
- Історії кримчан, які загинули за Україну на війні з Росією
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |