Самойло Олександр Олександрович

Самойло Олександр Олександрович (23 жовтня (4 листопада) 1869 — 8 листопада 1963) — російський і радянський військовий діяч , генерал-майор російської імператорської армії (1916), генерал-лейтенант авіації (1940), професор (1943), член КПРС із 1944 року.

Самойло Олександр Олександрович
Aleksandr Samoilo.jpg
Народження 4 листопада 1869(1869-11-04)
Москва, Російська імперія[1]
Смерть 8 листопада 1963(1963-11-08)[1] (94 роки)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Освіта Олексіївське військове училище
Партія КПРС
Звання генерал
Війни / битви Перша світова війна
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
CMNS: Самойло Олександр Олександрович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився у Москві у дворянській родині. Був нащадком гетьмана Війська Запорізького Самійла Кішки. Із 1890 року служив у російській імператорській армії, закінчив Московське піхотне юнкерське училище. Виконував різні розвідувальні завдання під час службових відряджень до Німеччини, Австро-Угорщини та Англії. Із 1908 року — полковник, із 1909 року служив у Генеральному штабі. Учасник Першої світової війни, під час якої був начальником штабу 10-ї армії та генерал-квартирмейстром Західного фронту.

У 1918 році добровільно перейшов на службу до Червоної Армії, був під час Громадянської війни в Росії начальником штабу Біломорського військового округу, начальником штабу і командувачем 6-ї армії, командувачем Східного фронту, начальником Всеросголовштабу.

У 1921 році — голова Центральної комісії полювання і рибальства при Головному штабі РСЧА.

Після громадянської війни займався викладацькою діяльністю. У 1940—1941 роках був заступником начальника оперативного відділу Головного управління ВПС РСЧА. Із 1948 року — у відставці.

Був нагороджений численними нагородами: орденом Святої Анни, двома орденами Святого Володимира, двома орденами Святого Станіслава, двома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями « 20 років РСЧА РСЧА», «30 років Радянській армії і флоту», «За перемогу над Німеччиною», «800 років Москви», орденом Почесного легіону, орденом Італійської корони.

Написав мемуари[джерело?].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Самойло Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

ПосиланняРедагувати