Самойленко Григорій Васильович
| Самойленко Григорій Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 1 травня 1935 (89 років) Нові Петрівці, Україна | |||
| Місце проживання | Ніжин | |||
| Країна |  Україна | |||
| Діяльність | філолог | |||
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] (1963) | |||
| Заклад | Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя | |||
| Вчене звання | професор | |||
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1988) | |||
| Діти | Самойленко Олександр Григорович, Самойленко Сергій Григорович | |||
| Нагороди |
| |||
Григо́рій Васи́льович Само́йленко (1 травня 1935, Нові Петрівці) — український філолог і літературознавець, заслужений діяч науки і техніки України, доктор філологічних наук (1988), професор (1989).
Життєпис
ред.Народився в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
Служив на Північному флоті. У 1963 році закінчив філологічний факультет Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, учень професора Ісая Заславського. Працював до 1967 року у Згурівській школі-інтернаті.
З 1970 року — на викладацькій роботі: декан філологічного (історико-філологічного) факультету (1972—1974, 1988—2004), завідувач кафедри російської та зарубіжної літератури (1974—1988), історії культури (1991—2003), світової літератури та історії культури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (з 2003 р.).
Засновник і відповідальний редактор наукового збірника «Література та культура Полісся» (1990), «Наукові записки. Філологічні науки» (1997).
Наукова діяльність
ред.У 1971 році захистив кандидатську дисертацію «Віршована сатира і гумор періоду Великої Вітчизняної війни».
У 1988 році захистив докторську дисертацію «Літературно-критична діяльність О. О. Фадеєва й розвиток радянської критичної думки 1920-50-х років» (за спеціальністю 10.01.02 — радянська багатонаціональна література).
Автор 335 робіт, 45 монографій і посібників.
Основне спрямування наукових досліджень — російська і українська література XIX-ХХ ст., гоголезнавство, історія науки і культури України, культурно-художнє краєзнавство, бібліографія. Сформував науковий напрямок, пов'язаний з регіональним вивченням культури Північного Лівобережжя.
Нагороди і почесні звання
ред.- Почесний громадянин міста Ніжина (1999);
- Лауреат літературної премії імені М. Коцюбинського (1999);
- Заслужений діяч науки і техніки України (2006);
- Лауреат премії імені Георгія Вороного (2011);
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2012)[2];
- Державна літературно-мистецька премія ім. М.Гоголя (2013);
- Орден «За заслуги» ІІ ступеня (2016)[3];
- Премія імені Петра Тронька (2020)[4]
- Довічна державна стипендія як «видатному діячу освіти» (із 2020)[5]
Примітки
ред.- ↑ Указ президента України № 571/2020
- ↑ Указ Президента України Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності та Свободи України № 28/2012 від 21 січня 2012 року
- ↑ Указ Президента України Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти № 427/2016 від 1 жовтня 2016 року
- ↑ Лауреати Премії імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України 2020 року | Національна спілка краєзнавців України (укр.). Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №571/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 18 грудня 2020.