Самбірське гето

Самбірське гето — єврейське гето, місце примусового переселення євреїв міста Самбір, окружного центру Дистрикту Галичина і прилеглих населених пунктів в процесі переслідування і знищення євреїв під час окупації території України військами нацистської Німеччини в період Другої світової війни.

Історія

29 червня 1941, через сім днів після оголошення Німеччиною війни СРСР, в Самбір вступають регулярні частини вермахту. Вже 1 липня 1941 місцеві націоналісти під контролем німців організували єврейський погром, в результаті якого було вбито від 50 до 120 євреїв. Через кілька днів окупаційною владою був створений юденрат під головуванням Леона Снайгера. Надалі люди брались заручниками, знищувались, або відправлялись у табори смерті, наприклад Белжець. Загальна кількість жертв перевищувала 10000 людей, серед яких близько 1200 дітей. Після ліквідації гето в місті проводилися розстріли євреїв, що переховувались, та яких знаходило гестапо. Після звільнення Самбора частинами РСЧА в серпні 1944, в місто повернулося лише 150 євреїв.

Пам'ять

У 2001 році на кошти Д. Гарднера (Канада) встановлено пам'ятний знак на місці розстрілу євреїв на старому єврейському кладовищі.

Література

• Арад І.. «Знищення євреїв СРСР в роки німецької окупації (1941—1944)». Збірник документів і матеріалів. Єрусалим, видавництво Яд ва-Шем, 1991. ISBN 9-65308-010-5.
• Круглов А. І. Хроніка Голокосту в Україні. Прем'єр, 2004. ISBN 9-66685-135-0.
• Альтман І. А. Голокост і єврейський опір на окупованій території СРСР. Під ред. проф. А. Г. Асмолова. — М.: Фонд «Холокост», 2002. — С. 287—308. — 320 с. — ISBN 5-83636-007-7.