Салют Белламі
Салют Белламі — частина ритуалу виголошення клятви вірності прапору США: під час проголошення слів «Клянуся у вірності моєму прапору», стояти «струнко», праву руку піднімають до грудей, потім різко скидають угору і спрямовують прямо на прапор. Цей ритуал вперше виконав Френсіс Белламі[en] на День Колумба 12 жовтня 1892 року. Ритуал швидко отримав назву «салют Белламі» і став широко використовуватися в скаутських організаціях.
Белламі є автором лише тексту клятви. Автором жесту був Джеймс Апгем (англ. James B. Upham), молодший партнер і редактор молодіжного журналу «The Youth's Companion», де працював Белламі[1]. Белламі згадує, що Апгем зайшов, зупинився в позі вітання, клацнув підборами і сказав: «Отже, прапор там; я прийшов для вітання; я кажу: „Клянуся у вірності моєму прапору“; я простягаю праву руку і тримаю її піднятою в той час, як кажу клятву».
Опис ритуалу ред.
За сигналом керівника учні шикуються в шеренги, руки з боків донизу, рівняння на прапор. За другим сигналом кожен учень віддає честь у військовому вітанні — праву руку підіймають долонею вниз до лінії лоба і торкаються його. Стоячи таким чином, всі повільно повторюють разом: «Я клянуся у вірності моєму прапору і республіці, яку він символізує: єдиної неподільної нації зі свободою та справедливістю для всіх». При словах «моєму прапору» праву рук витончено підіймають долонею вгору, у бік прапора, і залишають у цьому жесті до кінця клятви, після чого всі відразу ж опускають руки з боків униз.— The Youth’s Companion, 65 (1892): 446–447
Для цивільних осіб віддання честі замінили на жест «Рука біля серця»: праву руку піднімають долонею вниз на рівень грудей і торкаються їх, після чого слідує помах рукою, як описував Белламі.
У 1920-х роках албанський правитель Ахмет Зогу для поліції заснував вітання, аналогічне жесту «Рука біля серця». Сьогодні в деяких країнах Латинської Америки, особливо в Мексиці, цивільні особи використовують аналогічне привітання для салютування державному прапору[2].
Зміна ритуалу ред.
У 1920—1930-х роках італійські фашисти як привітання почали використовувати римський салют, щоб підкреслити зв'язок оновленої Італії з традиціями Стародавнього Риму. За їхнім прикладом німецькі нацисти створили нацистське вітання, яке візуально схоже на римський салют. Подібність жестів призвела до плутанини, особливо з початком Другої світової війни. З 1939 року до нападу на Перл-Харбор противники участі США у війні намагались не використовувати салют Белламі, щоб їх не зарахували до прихильників нацистів. Наприклад, відомий американський пілот Чарльз Ліндберг і його прихильники були змушені виправдовуватись і доводити, що Ліндберг не підтримує Гітлера і що на фотографіях з ним зображено не нацистське вітання, а салют Белламі. Біограф Скотт Берг доводить, що скандальні фотографії зроблено без захоплення в кадр прапора США, що зробило неможливим відрізнити салют Белламі від нацистського вітання.
22 грудня 1942 року Конгрес США прийняв поправки до Кодексу про прапор і клятву прапору стали вимовляти, поклавши праву руку долонею на серці.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Miller, Margarette S. Twenty Three Words: A Biography of Francis Bellamy : Author of the Pledge of Allegiance Award. — Natl Bellamy, 1976. — ISBN 978-0-686-15626-0.
- ↑ Flag Day in Mexico | | Vacations.com. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 1 лютого 2020.
Посилання ред.
- History of discontinuation of the Bellamy salute [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.], Glenn Kessler