Відкрити головне меню


Салторо Кангрі (7742 м) — найвищий пік хребта Салторо в Каракорумі. Досить важкодоступна через політичну кризу в регіоні. Салторо Кангрі — 31-ша за висотою вершина світу. Розташована в контрольованому Індією районі, на південний захід Сіачена.

Салторо Кангрі
سالتورو کانگری
Салторо Кангрі

35°23′58″ пн. ш. 76°50′51″ сх. д. / 35.39957833336077186° пн. ш. 76.84751666669478709° сх. д. / 35.39957833336077186; 76.84751666669478709Координати: 35°23′58″ пн. ш. 76°50′51″ сх. д. / 35.39957833336077186° пн. ш. 76.84751666669478709° сх. д. / 35.39957833336077186; 76.84751666669478709
Країна Індія Індія
Регіон Кашмір
Система Каракорум
Тип гора
Висота 7742 м
Висота відносна 2160 м
Перше сходження 1962 р., Я. Такамура, А. Сайто, кап. Башир
Ідентифікатори і посилання
Peakbagger.com 10533
Peakware 227
GeoNames, Global Geosites 1166300
Салторо Кангрі. Карта розташування: Індія
Салторо Кангрі
Салторо Кангрі
Салторо Кангрі (Індія)
Салторо-Кангрі у Вікісховищі?

Зміст

ОсобливостіРедагувати

Салторо Кангрі підноситься над контрольованою Пакистаном долиною Кондус і річкою Салторо на заході. Військові практично повністю заборонили доступ до гори. На заході стоять пакистанські війська, на сході — індійська армія.

Історія сходженьРедагувати

Гора відкрита Воркманом в 1911/12 році.

Перша спроба сходження: 1935 р. британська експедиція Дж. Валлера, вони дійшли до відмітки 7468 м по південно-східній стороні.[1]

Британський університет організував експедицію Еріка Шиптона. Він підійшов до гори через Білафонд Ла з боку Пакистану, але підкорювати гору не зважився. Індуси вважали експедицію ворожим вторгненням, що призвело до Сіаченського конфлікту[2].

У 1962 році гора була підкорена спільною японсько-пакистанською експедицією Т. Шідея. До складу цієї експедиції входили А. Сайто, Я. Такамура і пакистанський альпініст Р. А. Башира. 24 липня вони зійшли на вершину південно-східним схилом.[3].

«Гімалайський журнал» згадує ще одне сходження 1981 року.

На більшості карт гора віднесена до пакистанської території, хоча в теперішній час (2012 рік) її контролює Індія.

ПриміткиРедагувати

  1. Himalayan Journal. — Vols. 8 & 9
  2. Himalayan Journal. — Vol. 21
  3. Himalayan Journal. — Vol. 25

ЛітератураРедагувати

Ресурси ІнтернетуРедагувати