Відкрити головне меню

Салманов Григорій Іванович

радянський військовий діяч

Григорій Іванович Салманов (12 лютого 1922(19220212), село Касимово (Касийм), тепер Уфимського району Республіки Башкортостан, Російська Федерація — 3 квітня 1993, місто Москва) — радянський військовий діяч, командувач Київського військового округу, начальник Військової академії Генерального штабу, генерал армії. Член ЦК КПУ в 1971—1976 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 р. Член ЦК КПРС у 1981—1986 р. Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань.

Салманов Григорій Іванович
Grigory Salmanov.jpg
Народження 12 лютого 1922(1922-02-12)
Уфа, РСФРР
Смерть 3 квітня 1993(1993-04-03) (71 рік)
Москва, Росія
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Партія КПРС
Член ЦК КПРС
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Богдана Хмельницького 3 ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За визволення Варшави» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «За Одру, Нису і Балтику»
Салманов Григорій Іванович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився в селянській родині. На початку 1930-х років родина переїхала в Уфу, де батько працював у заготівельній конторі.

Закінчив семирічну школу в 1937 році, поступив до Уфимського технікуму споживчої кооперації. Навчаючись в технікумі, одночасно поступив на робітфак медичного інституту. Завершити навчання на робітфаці перешкодив несподіваний арешт батька в 1938 році. Після закінчення технікуму в 1940 році працював головним бухгалтером Покровської райспоживспілки Башкирської АРСР.

З 1940 року — в Червоній армії. Службу проходив на Далекому Сході. Після закінчення Хабаровського піхотного училища в лютому 1942 року спрямований в діючу армію на Західний фронт на посаду командира кулеметного взводу. Учасник німецько-радянської війни. Воював на різних командних і штабних посадах (командир роти, заступник командира батальйону, помічник начальника оперативного відділу штабу стрілецького корпусу) на Західному, Центральному, 1-му Білоруському і 2-му Білоруському фронтах.

Член ВКП(б) з 1944 року.

З 1945 року — помічник начальника оперативного відділу штабу армії.

У 1949 році закінчив Військову академію імені Фрунзе. Направлений у Прибалтійський військовий округ: з липня 1949 року — командир стрілецького батальйону, з листопада 1950 року — начальник штабу гвардійського стрілецького полку, з березня 1953 року — командир гвардійського стрілецького полку. З серпня 1954 року — заступник начальника відділу бойової підготовки армії, з листопада 1954 року — командир гвардійського механізованого полку.

У 1956 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії імені Фрунзе та був призначений у жовтні 1956 року начальником штабу гвардійської механізованої дивізії.

У жовтні 1957 — 1962 року — командир 26-ї гвардійської мотострілецької дивізії.

У 1964 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

У 1964—1967 роках — 1-й заступник начальника штабу Туркестанського військового округу.

У серпні 1967 — листопаді 1969 року — командувач 28-ї армії Білоруського військового округу.

У листопаді 1969 — червні 1975 року — командувач військ Червонопрапорного Київського військового округу.

У червні 1975 — грудні 1978 року — заступник Головнокомандувача Сухопутних військ СРСР з бойової підготовки — начальник Головного управління бойової підготовки.

У грудні 1978 — січні 1984 року — командувач військ Забайкальського військового округу.

У січні 1984 — 1986 року — головний військовий радник СРСР у збройних силах Демократичної Республіки Афганістан.

У вересні 1986 — серпні 1989 року — начальник Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

У серпні 1989 — 1992 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

З травня 1992 року — у відставці.

Проживав у Москві. Похований на Кунцевському кладовищі.

ЗванняРедагувати

  • генерал-майор
  • генерал-лейтенант (19.02.1968)
  • генерал-полковник (29.04.1970)
  • генерал армії (25.10.1979)

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати