Вікіпедія

Салата Оксана Олексіївна

українська історикиня

Салата Оксана Олексіївна — український історик, доктор історичних наук, професор. Спеціалізується на дослідженнях з історії інформаційних війн в період Другої світової війни (1939—1945 рр.), урбаністичних студії та історії української культури[1].

Салата Оксана Олексіївна
Народилася 25 лютого 1965(1965-02-25) (59 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Національність українка
Діяльність історик, викладачка університету
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1996)
Галузь історія
Заклад Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Посада завідувач кафедри історії України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди Відмінник освіти України
Особ. сторінка eportfolio.kubg.edu.ua/teacher/129/
CMNS: Салата Оксана Олексіївна у Вікісховищі
Вживання зовнішніх посилань у цій статті не відповідає правилам та настановам Вікіпедії щодо розділу «Посилання». Будь ласка, удоскональте цю статтю шляхом вилучення надмірної кількості зовнішніх посилань або шляхом вилучення зовнішніх посилань, які є недоречними для розділу «Посилання», та конвертуйте корисні посилання у вигляді джерел-виносок у відповідній частині тексту статті. (грудень 2019)

Біографія ред.

У 1996 р. закінчила Київський університет імені Тараса Шевченка (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет.

У 1988-2004 роках працювала у закладах загальної середньої освіти вчителем історії та правознавства

У 2000-2004 роках навчалася в аспірантурі (Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де підготувала і захистила кандидатську дисертацію на тему «Внесок України у зміцнення матеріально-технічної бази СРСР у період оборонних боїв (червень-грудень 1941 р». У 2010 році захистила докторську дисертацію на тему «Формування інформаційного простору у Рейхскомісаріаті «Україна» та в зоні військової адміністрації 1941-1944 рр.»

У Київському університеті імені Бориса Грінченка працює з 2005 року на різних посадах. З 2016 року на посаді завідувача кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка.

Основна проблематика наукових досліджень пов'язана з історією Другої світової війни, зокрема методами та засобами інформаційного впливу на населення та діючі армії противників; соціальні аспекти життя населення окупованих територій. Коло наукових інтересів: історична урбаністика; мілітаризм в новітній історії міст.

Автор і співавтор понад 150 наукових та навчально-методичних праць.

Організатор щорічного Всеукраїнського студентського турніру з історії[2].

Публікації ред.

Монографії ред.

  • Значення економіки України у створенні оборонного потенціалу СРСР у період оборонних боїв /22 червня-грудень 1941р. К., 2005.
  • Історичні портрети політичних і державних діячів Другої світової війни / уклад. О.О. Салата. К.: Освіта України. 2008, 242 с.
  • Формування німецького інформаційного простору в Рейхскомісаріаті «Україна» та в зоні військової адміністрації (червень 1941-1944 рр.): монографія. Донецьк: Норд-Прес, 2010. 361 с.
  • Україна в системі змін парадигми світопорядку XX-ХХІ століття / О. Салата, А. Новацкі, В. Гулай / Наук. ред. та вступна стаття д.і.н. доц. О.О. Салати. Вінниця. ФОП Корзун Ю.Д., 2015. 208 с.
  • Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: колективна монографія / О.О. Салата, Ф.Л. Левітас, О.А. Удод, О.Г. Самойленко та ін. / Наук. ред. та вступна стаття д.і.н. проф. О.О. Салати. К.: ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. 267 с.
  • Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація та інтерпретація: колективна монографія / Наук. ред. та вступна стаття д.і.н. проф. О.О. Салати. Вінниця, ТОВ «ТВОРИ», 2018. 348 с.
  • Українська історична наука в сучасному освітньому та інформаційному просторі: колективна монографія / Наук. ред. та вступна стаття д.і.н. проф. О.О.Салати. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018. 356 с.
  • Виховання патріотизму в умовах нових суспільно-політичних реалій: колективна монографія / Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ. 2018. 172 с.

Навчально-методичні посібники ред.

  • Методика викладання історії. Посібник для вчителя / Левітас Ф.Л., Салата О.О. Харків: Видавнича група «Основа», 2005. 94 с.
  • Методика викладання історії / Практикум для вчителя. Харків: Видавнича група «Основа», 2006. 108 с.
  • Салата О.О. Основи музеєзнавства. Навчально-методичний посібник. ФОП Корзун Ю.Д. Вінниця. 2015. 162 с.
  • Громадянська освіта. Навчальний посібник для вчителів шкіл та студентів педагогічних вузів. – К., 2007. – С. 89-114. (у співавторстві).

Статті ред.

  • Вплив інформаційної політики| держав на соціальні| конфлікти| |// Збірник наукових праць «Література та культура Полісся» / Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя / Вип. 63. Ніжин. 2011 р. С. 179-185.
  • Українська академічна історична наука в період Другої світової війни: історики еміграції // Історіографічні дослідження в Україні / Голова редколегії В.А.Смолій; відп. ред. О.А.Удод. НАН України. Інститут історії України. К.: Інститут історії України, 2012. Вип. 22. С. 178-184.
  • Інформаційно-пропагандистська політика нацистської Німеччини у працях європейських істориків // Збірник наукових праць «Література та культура Полісся» / Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя. Вип. 73. Ніжин. 2013 р. С. 129-139.
  • Еволюція музею як соціокультурного інституту в умовах процесу глобалізації // Сумська старовина. 2013. Вип. XL. С. 150-157.
  • Вплив німецького інформаційного простору на свідомість населення окупованих територій (1941-1943 рр.). Ч.1, Ч.2. // Зб. наук. праць «Гілея» (науковий вісник). К.: ВІР УАН, 2013. Вип. 71, 72. С. 170-175.
  • Цивілізаційні архетипи історичної пам’яті українського народу // Війни пам'ятей та політика примирення: Зб. наук. праць /Зав. заг. ред. В.Ф. Солдатенка. К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2013. С. 87-94.
  • Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії // Історіографічні дослідження в Україні / Ред. кол.: В. А. Смолій (голова), О. А. Удод (відп. ред.), Д. С. Вирський, І. Н. Войцехівська, В. М. Даниленко та ін. НАН України. Інститут історії України. Вип. 24. К.: Інститут історії України, 2014. С. 51-72.
  • Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в зарубіжній історіографії. Науковий та науково-практичний журнал «Україна у світовій історії». Вип. №1 (50) 2014. К.: ННДІУВІ. С. 166-176.
  • Creativity of Ukrainian intelligentsia on the pages of occupation periodicals in 1941−1943s // Київські історичні студії. №1. 2015. С. 73-77.
  • Діяльність Міністерства народної освіти і пропаганди Німеччини в системі нацистської ідеології в 1933–1941 рр. "Гілея: науковий вісник": Збірник наукових праць. К., 2015. Випуск 99. 2015. С. 184-188.
  • Kultura fizycznai sport System promocji nazistowskie Niemcy / Sport w literaturze I kulturze. Tom II serii „Problemy w spółczesnej humanistyki”. Gdańsk–Kijów. 2016. P 89-102.
  • Організація пропаганди в системі державних органів нацистської Німеччини у 1933-1941 рр. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету (49). 2017 С. 145-151.
  • Збереження українським народом національної ідентичності в умовах інформаційно протистояння Німеччини та СРСР у роки Другої світової війни. Феномен пропаганди та антипропаганди у сучасному світі: історико-політологічний дискурс: колективна монографія. Інтер-М, Запоріжжя. 2018. С. 130-144. с.
  • Youth Public Organizations in European Integration Processes of Ukraine / International Relations and Diplomacy / Olena Aleksandrova, Oksana Salata. 2018. Р. 507-517.
  • Rola prasy we wdrażaniu władz bolszewickich i nazistowskich we Lwowie w latach 1939–1941. Polska i Ukraina: wyzwania i perspektywy: monografia zbiorowa. Wydawniztwo naukowe Uniwersytetu pedagogicznego, Краків. 2019. 464 s.
  • Outrich policy during the Soviet regime in Galicia 1939–1941. Rozdroża: Europa środkowa i wschodnia w historii i historiach historyków (4). 2018. С. 25-34.
  • Образ міста в реалістичному модерні О.М. Вербицького / Схід – аналітично-інформаційний журнал. 2019. Електронний ресурс: http://skhid.kubg.edu.ua/issue/view/9409/showToc
  • Activity of the Odessa opera and ballet theatre in August 1941 – 1942. Eastern European Historical Bulletin (12). (2019) С. 137-148.
  • Українсько-російські відносини в історико-етнополітичному контексті національної революції 1917–1921 рр. Салата О.О., Левітас Ф.Л.,  Ладний Ю. А. Сторінки Історії (48). (2019). С. 31-48.
  • Polish architectural heritage of the XVIII-XIX centuries in kyiv region / Komisji polsko-ukraińskich związków kulturowych, 5 (8). 2019. С. 223-234.

Примітки ред.

  1. ↑ Салата Оксана Олексіївна. Науковці України. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/suak/corp.exe?&I21DBN=SAUA&P21DBN=SAUA&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0004614
  2. ↑ Наказ МОН від 29.08.2019 № 1171 «Про проведення VIII Всеукраїнського студентського турніру з історії». URL: https://imzo.gov.ua/2019/08/30/nakaz-mon-vid-29-08-2019-1171-pro-provedennia-viii-vseukrains-koho-students-koho-turniru-z-istorii/

Джерела ред.

  • Салата Оксана Олексіївна. eportfolio.kubg.edu.ua. Процитовано 23 грудня 2019.
  • Google Академія: Салата Оксана Олексіївна. https://scholar.google.com.ua/citations?user=uRunb9kAAAAJ&hl=uk


  Це незавершена стаття про українського історика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Салата_Оксана_Олексіївна&oldid=37780002