Саксаганський рудник
Рудоуправлі́ння ім. Ф. Е. Дзержи́нського (Саксага́нський рудни́к, Пролета́рський рудни́к) — колишнє підприємство гірничодобувної галузі з видобутку та переробки залізних руд на базі Криворізького залізорудного басейну, що розташовувалося в Кривому Розі.
| Саксаганський рудник рос. Саксаганский рудник | |
|---|---|
.jpg) | |
| Тип | рудоуправління |
| Галузь | гірнича промисловість |
| Засновано | 1881 |
| Засновник(и) | Поль Олександр Миколайович |
| Закриття (ліквідація) | 1989 |
| Штаб-квартира | Кривий Ріг |
| Продукція | залізна руда |
| Холдингова компанія | Кривбасруда і Q113103172? |
| Дочірні компанії |
|
| Нагороди |
 |
 | |
Історія ред.
Один з найстаріших рудників Кривого Рогу. Початок видобутку покладено в 1881 році з відкриттям Саксаганського рудника[1] Олександра Поля. Видобуток вівся відкритим способом — кар'єрами, перша шахта рудника закладена в 1908 році[2].
У 1926 році, по смерті Ф. Е. Дзержинського, на прохання працівників, рудоуправлінню присвоєно його ім'я[3].
У радянські роки є у складі тресту «Дзержинськруда», після його реорганізації, у 1973, — у промисловому об'єднанні «Кривбасруда».
Від назви рудоуправління названа місцевість Дзержинка — місце проживання працівників рудника. У 1936 році новий район міста отримав назву — Дзержинського.
Характеристика ред.
Рудоуправлінням розроблялося родовище багатих залізних руд, розташоване в центральній частині Криворізького залізорудного басейну. З 1978 року починають розроблятися і залізисті кварцити.
Багаті руди в основному гетит-гематит-мартитові (70 %) з вмістом Fe 46-69 % (балансові запаси на 1984 — 28,7 млн т). Залізисті кварцити в основному магнетитові, гематит-магнетитові і карбонат-магнетитові різновиди з середнім вмістом Fe 32,5 % (балансові запаси на 1984 в контурі шахтних полів — 516,500,000. т).
На базі рудника вироблялася агломераційна, доменна, мартенівська руда, залізорудний концентрат тощо.
Родовище рудника переважно розроблялося підземним способом — 91 %. Розкрите чотирма рудопідйомними, двома допоміжними і шістьма вентиляційними стволами на глибину 700—800 м. Розробка багатих руд велася по системі поверхового і підповерхового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами; залізистих кварцитів — по поверхово-камерної системи із залишенням тимчасових целиків і відбійкою руди глибокими свердловинами.
Дрібні рудні тіла поблизу поверхні і частина раніше втрачених руд відпрацьовуються кар'єром (глибина 150 м). Розтин кар'єра — виїзна траншея з відвалами зовнішнього закладення. Система розробки — транспортна тупиковими заїздами. Відбійка руди проводилася буропідривним способом з навантаженням екскаваторами циклічної дії і транспортуванням автосамоскидами. Багата залізна руда дробилася і сортувалася по класах, магнетитові кварцити збагачувалися.
На 1986 рік річний видобуток сирої руди становив 5,5 млн т (в тому числі магнетитових кварцитів — 2 млн т).
Структура ред.
До складу рудоуправління входило чотири рудопідйомні, дві допоміжні, шість вентиляційних шахт, кар'єр «Північний», збагачувальна фабрика, ремонтно-механічний та інші цехи. шахти: «Гігант», «Саксагань», «Побєда» («Комунар»), «Центральна», «Вентиляційна № 4» («В-4»).
Керуючі ред.
- Желтецький Євдоким Микитович (1932—1933)
- Гук Петро Єлисейович (1944)
- Москальков Євген Федорович (1944—1945)
- Жмайло Андрій Павлович (1945)
- Кадирбаєв Рашид Абдулович (195.—195.)
- Олейников Віктор Степанович (1955)
- Свинаренко Дмитро Михайлович (1957—1962)
- Саворський Петро Костянтинович (1969—1983)
- Семенко Михайло Іванович (1983—1990)
Примітки ред.
- ↑ Новик Л. И. Кривой Рог: Путеводитель-справочник / Л. И. Новик, Д. И. Кан. — Днепропетровск: «Промінь», 1986. — 191 с., цв. ил.
- ↑ Історія рудника "Саксаганський" - kryvyi-rih.name (укр.). 16 вересня 2022. Процитовано 16 вересня 2022.
- ↑ Горная энциклопедия, том 4, стр. 421
Джерела ред.
- Горная энциклопедия: В 5 т./ Гл. ред. Е. А. Козловский. — М.: Сов. энцикл., 1984—1991. Т. 4: Ортин-Социосфера. — 1989. — 623 с.: ил., цв. ил. — (в пер.).
- Новик Л. И. Кривой Рог: Путеводитель-справочник / Л. И. Новик, Д. И. Кан. — Днепропетровск: «Промінь», 1986. — 191 с., цв. ил.
- Куприн, О. Продолжение легенды [Текст] / О. Куприн, А. Узлян // Огонёк. — 1964 (7 июня). — № 24 (1929). — С. 7-9.
- Криворожский коллекционер. Выпуск 4. Лин В. Н., Петренко В. В. / Кривой Рог: «Октан-принт», 2014. — 21 с.
- Кривий Ріг: Фотоальбом. — Киев: «Мистецтво», 1976. — 146 с., цв. ил. (рудоуправление им. Ф. Э. Дзержинского на главной странице обложки).