Сагар Паван

Сагар Паван
Сагар Паван
санскр. सागर पवन
	Один з літаків команди, Гайдарабад, 2010 рік.
На службі	2003—2010
Країна	Індія
Належність	Військово-морські сили Індії
Роль	Пілотажна група
Гарнізон/Штаб	Даболім, Гоа
Кольори	темно-синій, білий
Авіація
Навчальні літаки	чотири HAL HJT-16 Kiran

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Са́гар Па́ван (санскр. सागर पवन, дослівно «Морський Вітер») — пілотажна команда повітряних сил^[en] індійських ВМС. Також мала назви INSPAT (англ. Indian Navy Sagar Pawan Aerobatic Team — Пілотажна група ВМС Індії Сагар Паван) або SPAT. Станом на 2024 рік команда неактивна.

Команда використовувала чотири навчально-тренувальних літаки HJT-16 Kiran Mk.2^[en] виробництва Hindustan Aeronautics. Належала до 551 ескадрильї ВМС Індії (INAS 551). Дислокувалася на базі військово-морської авіації INS Hansa^[en] в аеропорті Даболім^[en], штат Гоа. Літаки використовували темно-синю з білим ліврею, а також білий, червоний і синій дим^[1].

Історія

Ескадрилья 551 у минулому кілька разів намагалася створити пілотажну групу, але ці спроби були неофіційними й не тривали достатньо довго. Група, яка згодом отримала назву «Сагар Паван», неформально існує з кінця 2001 року, а офіційно про її створення було оголошено у другій половині 2002 року (тоді ж літаки отримали фірмову ліврею та димогенератори). Засновником команди й пілотом літака лідера став командер Сурендра Ахуджа.

Спочатку команда називалася «Сагар Кіран» («Морський Промінь»): на цю назву надихнула назва іншої індійської пілотажної команди «Сурья Кіран»^[2]. Саме під такою назвою команда здійснила свій перший офіційний виступ 11 травня 2003 року на святкуванні Золотого ювілею військово-морської авіації Індії у Кочі. Пізніше назву було змінено на «Sagar Pawan», обравши цю назву з кількох, які запропонував віцеадмірал Арун Пракаш (пізніше він став адміралом і командувачем штабу ВМФ).

Команда виступала на численних фестивалях в різних містах Індії, зокрема Кочі, Вішакхапатнамі, Мумбаї, Пуне (Академія національної оборони Індії^[en]), Лонавлі (морська база Shivaji), а також на своїй домашній базі в Гоа. Також команда виступила на Міжнародному кінофестивалі в Індії. Ескадрилья 551 отримала почесну відзнаку начальника штабу ВМС США.

03 березня 2010 року один з літаків команди розбився під час авіашоу India Aviation 2010 в Гайдарабаді — він не зміг відновити висоту після маневру і впав на житловий будинок. Пілот командер Суреш Кумар Маурія та другий пілот капітан-лейтенант Рахул Наїр загинули. Наїр встиг катапультуватися, але парашут не розкрився належним чином, пілот вдарився об електричні дроти й загинув. Рештки Маурії знайшли в уламках літака. Четверо цивільних осіб на землі отримали поранення^[1].

Ця катастрофа стала першою і єдиною в історії команди^[3] (і третьою аварією літака Kiran^[4]). Діяльність команди було призупинено для розслідування причин аварії. Засновник групи командер Ахуджа був переконаний, що катастрофа не свідчить про небезпечність літаків Kiran, і «Саган Паван» дозволять знову на них виступати, але цього так і не сталося. Після призупинення виступів пілоти команди були зайняті у навчанні польотів на палубних винищувачів МіГ-29К^[5]. Планувалося відновити «Саган Паван» у 2013-14 роках на літаках Hawk MK 132^[en], але цю ідею так і не було втілено^[2].

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в Sagar Pawan (англ.). Aerobatic Teams. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 04 липня 2024.
↑ ^а ^б ^в There are only three naval aerobatic teams in the world and one of them is Indian Navy's Sagar Pawan (англ.). Oceanopedia на Quora. Процитовано 04 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ ^а ^б Parachute opened, but pilot died: Eyewitness (англ.). DNA India^[en]. 04 березня 2010. Архів оригіналу за 08 травня 2016. Процитовано 04 липня 2024.
↑ ^а ^б Both pilots had over 1000 flying hours to their credit (англ.). The Times of India. 04 травня 2010. Архів оригіналу за 07 травня 2010. Процитовано 04 липня 2024.
↑ ^а ^б Navy's `Sagar Pawan' take a break from aerobatic displays (англ.). Deccan Herald^[en]. 03 вересня 2011. Процитовано 04 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[abt-1] а ^б ^в Sagar Pawan (англ.). Aerobatic Teams. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 04 липня 2024.

[oceanopedia-2] а ^б ^в There are only three naval aerobatic teams in the world and one of them is Indian Navy's Sagar Pawan (англ.). Oceanopedia на Quora. Процитовано 04 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[dnaindia-3] а ^б Parachute opened, but pilot died: Eyewitness (англ.). DNA India^[en]. 04 березня 2010. Архів оригіналу за 08 травня 2016. Процитовано 04 липня 2024.

[timesofindia-4] а ^б Both pilots had over 1000 flying hours to their credit (англ.). The Times of India. 04 травня 2010. Архів оригіналу за 07 травня 2010. Процитовано 04 липня 2024.

[deccanherald-5] а ^б Navy's `Sagar Pawan' take a break from aerobatic displays (англ.). Deccan Herald^[en]. 03 вересня 2011. Процитовано 04 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]