Обжимка (САУ)

«Обжимка»
«Обжимка»
Тип	самохідна артилерійська установка
Походження	СРСР
Історія виробництва
Розробник	ЦНДІ «Точмаш»
Розроблено	з 1987 по 1991
Виготовлення	1988
Виготовлена; кількість	1
Характеристики
Вага	17…18 т
Довжина	6,75 м
Ширина	3,15 м
Висота	2,6 м
Екіпаж	3
Броня	протикульова
Головне; озброєння	нарізна напівавтоматична гармата-гаубиця-міномет 120-мм ЛП-77
Другорядне; озброєння	1 х 7,62 мм ККТ
Двигун	дизельний двигун 2В-06; 400 кс
Питома потужність	22,2 кс/т
Підвіска	незалежна, індивідуальна гідропневматична
Дорожній просвіт	420 мм
Операційна; дальність	600 км
Швидкість	по дорозі — 70 км/год;; на плаву — 10 км/год

«Обжимка» — радянська 120 мм самохідна артилерійська гармата. САУ була створена на шасі легкого танка «Об'єкт 934». Розроблено в спеціальному конструкторському бюро Пермського машинобудівного заводу ім. Леніна під керівництвом ЦНДІ «Точмаш». Серійно не випускалася.

У різних джерелах згадується під наступними найменуваннями:

120 мм авіадесантна самохідна артилерійська гармата 2С31 на шасі з вузлами і агрегатами БМД-1/БМД-2.
120 мм самоходна артилерійська гармата 2С31 на шасі легкого танку Об'єкт 934
120 мм десантована самохідна артилерійська гармата «Обжимка», варіант 2С31 для ПДВ
2С21 — 120 мм самохідна артилерійська гармата «Вена» (1—й варіант на шасі виробництва ВгТЗ)
«Обжимка» — 120 мм самохідна артилерійська гармата на базі семикаткового шасі БМД-3

Історія створення ред.

Після успішного застосування самохідної артилерійської установки 2С9 в військах ПДВ під час бойових дій в Афганістані, Міністерством оборони було прийнято рішення про створення гармати наступного покоління.

Був створений всього один балістичний макет. Після випробувань, роботи по цій машині були припинені, а всі напрацювання використовувалися згодом при створенні САУ 2С31.

Опис конструкції ред.

Броньовий корпус і башта ред.

«Обжимка» має зварену башту закритого типу зі сталевих катаних броньових листів. Має можливість кругового обертання.

Озброєння ред.

Як основне озброєння використовувалася 120 мм напівавтоматична гармата-гаубиця-міномет, яка мала заводське позначення ЛП-—77 (прототип 2А80, індекс ГРАУ не присвоєно). Гармата ЛП—77 здатна стріляти усіма типами 120 мм мін, як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. А також спеціальними 120 мм снарядами з готовими нарізами.

Як додаткове озброєння використовувався 7,62 мм кулемет ККТ.

Також на машині були встановлені 6 гранатометів системи постановки димової завіси 902У «Туча», для стрільби 81 мм димовими гранатами.

Засоби зв'язку і спостереження ред.

Для стрільби в денних умовах використовувався приціл прямого наведення 1П23. У нічних умовах було передбачено використання прицілу 1ПН47. Також машина оснащувалася лазерним далекоміром 1Д20. Для прицільної стрільби зкулемета в командирській башточці був встановлений пульт прицілювання і управління ПЗУ-—5 (ПЗУ—7).

Для зв'язку в машині була встановлена радіостанція Р—173.

Ходова частина ред.

За базу було взято шасі дослідного легкого плавучого танка — «Об'єкт 934».

Екземпляри ред.

В даний момент макет «Обжимки» зберігся і знаходиться в ЦНДІ «Точмаш».

Література ред.

Карпенко А. В. 120-мм авиадесантное самоходное орудие 2С31 «Вена» // Современные самоходные артиллерийские орудия. — Санкт-Петербург : «Бастион», 2009. — С. 60.
Карпенко А. В., Ганин С. М. 120-мм самоходное орудие 2С31 «Вена» // Отечественные бомбомёты и миномёты. Часть 2. — Санкт-Петербург : Гангут, 1997. — С. 43—44. — 500 прим. — ISBN 5-85875-123-7.
М. Павлов, И. Павлов, С. Федосеев, Ю. Бражников. Боевая машина десанта, третья // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2012. — № 5. — С. 24.
Федосеев С. Броня «Крылатой пехоты». — М. : Техинформ, 2007. — № 12. — С. 22. — ISSN 1682-7597.
Федосеев С. Броня «Крылатой пехоты» // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ, 2008. — № 2. — С. 21. — ISSN 1682-7597.

Посилання ред.

По крутым траекториям. Вокруг света. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 3 вересня 2011.