Рябікін Борис Олександрович
Борис Олександрович Рябікін (19 серпня 1925, Росія — 13 жовтня 2000, Одеса) — український радянський режисер музичних театрів. Заслужений діяч мистецтв Казахстану і РРФСР. Працював головним режисером Київського театру оперети (1961—1970, 1990—1991), головним режисером Одеського оперного театру (1996—2000).
| Рябікін Борис Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 серпня 1925 |
| Помер | 13 жовтня 2000 (75 років) Одеса |
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | режисер музичних театрів |
| Відомий завдяки | головний режисер Одеського оперного театру |
| Alma mater | ГІТІС, Харківський державний театральний інститут |
| Діти | Рябікін Павло Борисович |
| Нагороди | Заслужений діяч мистецтв Казахстану і РРФСР |
Життєпис
ред.Борис Рябікін розпочав режисерську освіту у 1946 в ГІТІСі на оперно-режисерському факультеті (керівник Л. В. Баратов[ru]), продовжив навчання на факультеті оперної режисури Ленінградської консерваторії, потім на режисерському факультеті Харківського театрального інституту.
Після здобуття освіти працював у музичних театрах Самари, Києва, Севастополя, Одеси, Алма-Ати. Поставив понад 150 спектаклів.[1]
1958—1961 — головний режисер Севастопольського драматичного театру.
1961—1970, 1990—1991 — головний режисер Київського театру оперети.
1970—1977 і 1992—1996 — головний режисер Самарського академічного театру опери і балету.[2]
1978 — головний режисер Алма-Атинського театру опери і балету.[3]
1996—2000 — головний режисер Одеського оперного театру.
Помер на 76-му році життя 13 жовтня 2000 року[4]. Після його смерті Одеський оперний театр довгих 13 років залишався без головного режисера.[5] Похований в Києві, на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′1.18″ пн. ш. 30°30′5.78″ сх. д. / 50.4169944° пн. ш. 30.5016056° сх. д.).
Режисерські роботи
ред.- «Похідний марш, або за годину до світанку» О. Галича (1958, Севастопольський драмтеатр)[6]
- «На світанку» О. Сандлера (1965, 1966)
- «Біла акація» І. Дунаєвського (1966)
- «Дон Паскуале» Г. Доніцетті (1970)
- «Дон Жуан» В. Моцарта (1970)
- «Брати Ульянови» Ю. Мейтуса (1971)
- «Гроза» В. Пушкова (1972)
- «Аїда» Дж. Верді (1974)
- «Князь Ігор» О. Бородіна (1972 і 1985)
- «А в серці світить Русь» за творами Г. Свиридова (1992)
- «Черевички» П. Чайковського (1993)
- «Гамлет» С. Слонімського (1993)
- «Сервілія» М. Римського-Корсакова (1994)
- «Маріца» І. Кальмана (Одеський театр музкомедії)
- «Принцеса цирку» І. Кальмана (Одеський театр музкомедії)
- «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні (Одеський театр опери і балету)
Примітки
ред.- ↑ В Симоновской гостиной Дома актера прошел вечер памяти Бориса Рябикина [Архівовано 2015-06-15 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Театральный календарь. Юбилеи: люди, даты, события(рос.)
- ↑ Рябикин Борис Александрович. И мастера, и молодежь: к открытию гастролей алма-атинского каз. театра оперы и балета им. Абая в столице. — Московский комсомолец, 1978, 1 июня.(рос.)
- ↑ Одесские новости, № 80(рос.)
- ↑ Головний режисер Одеської опери
- ↑ Александр Галич. Полная биография / Михаил Аронов. — Москва, Новое литературное обозрение, 2015 — с. 268(рос.)
Посилання
ред.- Борис Александрович Рябикин / С. П. Хумарьян // История в портретах. — Самара: Офорт, 2006. — С. 208—213 — ISBN 5-473-00160-2(рос.)
- Историко-культурная энциклопедия Самарского края: Персоналии. М-См / Ред.-сост. Н. Д. Курдина. — Самара, 1995.- с. 293(рос.)
- Сцена — живий організм, який лікує і дає наснагу(спогади Тамари Тимошко)