Риаваллен
Риаваллен (швед. Ryavallen) — багатофункціональний стадіон у шведському місті Бурос, колишня домашня арена футбольних клубів «Ельфсборг» та «Норрбю» (до 2005 року). Відкритий у 1941 році та неодноразово реконструйований з того часу. Максимальна місткість стадіону становить 19 400 глядацьких місць. Арена приймала два матчі Чемпіонату світу з футболу 1958 року.
| Риаваллен | |
|---|---|
| |
| Повна назва | Ryavallen |
| Країна |  Швеція
|
| Розташування | Бурос, Швеція |
| Координати | 57°44′08″ пн. ш. 12°56′05″ сх. д. / 57.735724000027772718° пн. ш. 12.934921000027776117° сх. д.Координати: 57°44′08″ пн. ш. 12°56′05″ сх. д. / 57.735724000027772718° пн. ш. 12.934921000027776117° сх. д. |
| Побудовано | 17 серпня 1941[1][2] |
| Відкрито | 17 серпня 1941 |
| Реконструйовано | 2012 |
| Власник | комуна Бурос |
| Команда (-и) | Ельфсборг |
| Види спорту | футбол |
| Вміщує | 12 000 |
| Розміри поля | 105x65 |
| |
| Риаваллен у Вікісховищі | |
Історія ред.
Стадіон було відкрито 17 серпня 1941 і призначено для проведення футбольних матчів та легкоатлетичних змагань. Риаваллен протягом багатьох років був домашньою ареною футбольних клубів «Ельфсборг» та «Норрбю», аж доки у 2005 році не відбулося відкриття новітньої «Бурос Арени».
Безумовно, найголовнішою подією, що мала місце на Риаваллені, стало проведення матчів Чемпіонату світу з футболу 1958 року. Стадіон у Буросі був удостоєний честі прийняти одразу два поєдинки між командами 4 групи. Так 11 червня збірна СРСР здолала тут команду Австрії з рахунком 2:0[3], а чотири дні потому англійці все з тими ж австрійцями розіграли бойову нічию (2:2)[4]. у першому матчі на стадіоні були присутні 21 239 глядачів, а у другому — 15 872.
Рекорд відвідуваності футбольних матчів у змаганнях клубних команд було встановлено 3 вересня 1961 року у поєдинку між «Ельфсборгом» та «Норрчепінгом», за яким наживо споглядали 22 654 глядачі[5]. Після реконструкції місткість стадіону зменшилася, тож перевершити цей рекорд можливості вже не було.
У 2005 році в місту з'явилася нова сучасна спортивна арена, де продовжили свої виступи місцеві футбольні клуби. Натомість Риаваллен більшою мірою став використовуватися як місце проведення легкоатлетичних змагань. Одну з трибун вздовж поля (північну) було зруйновано, а замість неї збудовано легкоатлетичний зал, для проведення змагань у приміщенні. У зв'язку з цим місткість стадіону зменшилася з 19 400 глядацьких місць до 12 000, приблизно половина з яких знаходиться під накриттям. Остання серйозна реконструкція торкнулася стадіону у 2012 році[6]. Спорткомлекс включає в себе 8 доріжок для бігу на дистанції до 100 метрів, 6 бігових доріжок навколо футбольного поля, 4 ями для стрибків, сектори для штовхання ядра, стрибків з жердиною та стрибків у висоту. Арену обладнано гучномовцем, роздягальнями та достатньою кількістю туалетів. Свої змагання тут проводить спортивне товариство «Імер».
Примітки ред.
- ↑ а б Dagen efter — 2005.
- ↑ а б Ryavallen
- ↑ ЧС-1958. СРСР — Австрія 2:0. Протокол матчу (англ.) . Офіційний сайт ФІФА. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
- ↑ ЧС-1958. Англія — Австрія 2:2. Протокол матчу (англ.) . Офіційний сайт ФІФА. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
- ↑ Рекорди відвідуваності шведських стадіонів (PDF) (швед.) . Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
- ↑ Зміни на Риаваллен (швед.) . «SverigeRadio». Процитовано 30 січня 2013.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Риаваллен |
- Профіль стадіону (швед.) . Сайт спортклубу «Імер». Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
- Профіль стадіону (нім.) . «Svensk Fotboll». Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 30 січня 2013.
- Профіль стадіону (англ.) . «Worldfootball». Процитовано 30 січня 2013.
- Галерея з зображеннями стадіону (нім.) . «Stadien & Arenen». Процитовано 30 січня 2013.
Координати: 57°44′09″ пн. ш. 12°56′06″ сх. д. / 57.735724° пн. ш. 12.934921° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку