Відкрити головне меню
Рукомийник на підвісі
Похідний рукомийник

Рукомийник, рукоми́я[1]  — невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для вмивання[2]. Рукомийником також називають водолій («акваманіл») — настільну посудину для миття рук[3].

Зміст

КонструкціяРедагувати

На підвісіРедагувати

Найпростіший рукомийник має дужку для підвішування, носик для виливу води і зовнішньо нагадує чайник. Вода виливається з носика при нахилянні посудини. На відміну від чайника, такі рукомийники зазвичай мають два носики-«рильця», часто прикрашені головами тварин, по одному з кожного боку від дужки. Висячий рукомийник з носиком і трьома ручками називався «носатка»[4].

З клапаномРедагувати

 
Клапан умивальника (верхнє положення клапана 4, у якому вода витікає з резервуару, позначено пунктиром)

Оскільки порівняно невеликий об'єм рукомийника робить використовування водопровідного крана непрактичним, то він часто споряджається пристроєм, що дозує кількість випусканої води. Типовим є конічний клапан, який відкривається натисканням знизу на прикріплений до нього стрижень, а закривається сам під дією сили ваги і тиску води. Ця конструкція зазнавала численних удосконалень, включаючи використовування клапана, який можна нагвинчувати на горлечко пластикової пляшки: для облаштування похідного рукомийника в неї відрізають дно і підвішують її горлечком донизу[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Рукомия // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Рукомийник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Е. Ю. Басаргина, О. В. Иодко, М. В. Поникаровская, И. М. Щедрова. Архив Кунсткамеры. Из истории первых археологических коллекций: собрание акваманилов.
  4. Носатка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Патент РФ № 2236811.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рукомийник