Рудольф фон Ешвеге

Рудольф фон Ешвеге
Народився	27 лютого 1895; Бад-Гомбурґ, Дармштадт, Гессен, Німеччина
Помер	21 листопада 1917 (22 роки); Північна Македонія
Країна	Німецька імперія
Діяльність	льотчик-винищувач
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	лейтенант
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)	Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Рудольф фон Ешвеге (нім. Rudolf von Eschwege; 25 лютого 1895, Бад-Гомбург — 21 листопада 1917) — німецький льотчик-ас, лейтенант Прусської армії. Кавалер Військового ордена Святого Генріха.

Біографія ред.

Рано залишився сиротою. Навчався в гімназії в Фрайбурзі, де зацікавився повітряним спортом. Свій перший політ здійснив на повітряному змії, збудованому власними руками. У 1913 році вступив фанен-юнкером до 3-го кінно-єгерського полку. Навчався у Військовій академії в Енгерсі, але після початку Першої світової війни повернувся в полк і відразу вирушив на фронт, 9-10 серпня 1914 року брав участь у кавалерійських боях під Мюльгаузеном, а також на річці Ізер.

На початку 1915 року перевівся в авіацію. З середини травня 1915 року відвідував льотну школу у Позені. Перші польоти здійснив у липні 1915 року у складі льотного парку на Сході. В серпні 1915 року направлений у 36-й льотний дивізіон, у складі якої потрапив на Балканський фронт. Літав тривалий час пілотом-розвідником, однак невдовзі цей рід польотів його перестав задовольняти. Крім того, під час одного із тестових польотів загинув його бортмеханік, якого викинуло з літака сильним поривом вітру.

Ешвеге вирішив перекваліфікуватися на льотчика-винищувачі. За дуже короткий час інтенсивного навчання (до 40 польотів на день) він став льотчиком-винищувачем і був відправлений на Македонський фронт в 66-й льотний дивізіон, який розміщувалася на території тодішньої Південної Болгарії. Перші перемоги здобув у районі міста Драма та його околицях. 19 листопада 1916 року над Драмою Ешвеге здобув свою другу перемогу над англійським пілотом. 13 лютого 1917 року Ешвеге напав на 3, а 12 липня — на 12 супротивників одночасно і зумів вижити у цих боях. За свої героїчні перемоги отримав шанобливе прізвисько «Орел Егейського моря» («Орел із Драми»). Після переведення у 30-й льотний дивізіон здобув цілу низку перемог, літаючи на монопланах Pfalz та Fokker, а пізніше — на винищувачах Albatros D.I та Halberstadt.

21 листопада 1917 року Ешвеге здійснив свій останній виліт. Після успішних атак на британські наглядові аеростати, які тоді були основною ціллю німецьких пілотів, він потрапив у пастку, влаштовану противником. У повітря підняли хибний аеростат, у кошику якого були 350 кілограмів вибухівки та манекен англійського офіцера. При спробі атаки аеростата англійці підірвали вибухівку із землі. В цьому вибуху загинув Ешвеге. Вибух бачили німецькі наземні спостерігачі, які вирішили, що Ешвеге збив і цей аеростат і впав за британською лінією фронту. Тому цей аеростат фігурує в загальному списку перемог. Всього за час бойових дій здобув 20 перемог, ще 6 залишились непідтвердженими.

Відкриття пам'ятника Ешвеге (Драма; 1917).

Британці поховали Ешвеге з військовими почестями. Вони скинули з літака повідомлення: «Болгарсько-німецькому авіакорпусу у Драмі. Офіцери Королівського авіакорпусу зі жалем повідомляють про смерть лейтенанта Рудольфа фон Ешвеге, який загинув під час атаки аеростата. Його особисті речі будуть перекинуті через лінію фронту найближчими днями.»

Нагороди ред.

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами (20 червня 1915)
Орден «За хоробрість»
- 4-го ступеня (4 квітня 1917)
- 1-го ступеня
Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (8 липня 1917)

Ешвеге був представлений до ордена Pour le Mérite, але загинув раніше, ніж нагородження затвердили.

Література ред.

Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914—1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). — М.: Эксмо, 2006. — 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067
The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914—1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994