Ротар Валерій Іванович
Вале́рій Іва́нович Ро́тар (13 березня 1963 — 5 липня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Ротар Валерій Іванович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 13 березня 1963 Долиняни, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 5 липня 2016 (53 роки) Мар'їнка, Донецька область, Україна | |
| Поховання | Долиняни | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Гірська піхота | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Життєпис
ред.Народився 1963 року в селі Долиняни (Хотинський район, Чернівецька область). Закінчив долинянську школу, створив сім'ю, проживав в своєму селі.
У часі війни під час однієї з хвиль мобілізації просився на фронт — замість сина, котрий отримав повістку, тоді Валерія не призвали. На фронт пішов добровольцем — підписав контракт у квітні 2016 року; хотів піти ще раніше, але чекав на повернення з фронту старшого сина. Пройшов перепідготовку, солдат 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади; лінійний наглядач.
5 липня 2016 року пополуночі підрозділ прибув в район Мар‘їнки, щойно особовий склад пройшов інструктаж та отримав бойові завдання, як почався обстріл терористів із крупнокаліберної артилерії, котрий тривав 2 години. Валерій загинув близько 3-ї ранку.
Похований у Долинянах, в останню дорогу Валерія проводжали живим коридором вулицями Хотина та Долинян, школярі та студенти під національними стягами кидали квіти під колеса автівки, дорослі й діти проводжали на колінах.
Без Валерія лишились мама Марія Василівна, сестра Світлана з доньками, брат Анатолій з дружиною, два сини — 1984 та 1990 року народження.
Нагороди та вшанування
ред.- указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 6 листопада 2017 року в Долинянській ЗОШ відкрито та освячено меморіальну дошку Валерію Ротарю.
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 14 листопада року № 363/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
ред.- Книга пам'яті [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Син повернувся із зони АТО, а батько — ні…
- Відкриття меморіальної дошки [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |