Відкрити головне меню

Процик Роман Степанович (англ. Procyk Roman; нар. 28 грудня 1952, Мюнхен) — біохімік, громадський діяч. Доктор біохімії (1978). Дісний член Наукового товариства імені Шевченка в Америці.

Роман Процик
Народився 28 грудня 1952(1952-12-28) (66 років)
Мюнхен
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність українець
Діяльність біохімік
Alma mater Медична школа ім. Ганемана (Філадельфія, США)
Сфера інтересів біохімія
Науковий ступінь доктор біохімії
Батько Степан

БіографіяРедагувати

Народився в м. Мюнхен (ФРН). Із 1956 — у США. Ступінь бакалавра з хімії одержав у ЛаСаль Коледжі (LaSalle) 1974, ступінь магістрa (1976) та доктора (1978) з біохімії — у Медичній школі ім. Ганемана (Hahnemann) у Філадельфії (США). Працював у Нью-Йоркському центрі дослідження крові, згодом як старший науковий дослідник — у фармацевтичній компанії Брістол-Маєрз Сквіб (Bristol-Myers Squibb Pharmaceutical Research Institute) у Принстоні (шт. Нью-Джерсі, США). Автор численних наукових статей про молекулярну структуру фібріногену та згустків крові. Член управи НТШ в Америці, науковий секретар (2007—09). Активний член «Пласту».

Із 1975 Роман Процик — активіст Фонду катедр українознавства (ФКУ), із 1977 — член його головної екзекутиви. Брав участь у розбудові Літньої школи українознавства Гарвардського університету, працював над масштабними проектами ФКУ та Українського наукового інституту Гарвардського університету, пов'язаними з відзначенням 50-х роковин Великого голоду в Україні 1932—33. Із 1990 поширює діяльність ФКУ в Україні. У рамках проектів ФКУ допомагає в організації комп'ютерної бази та видавничої діяльності Археографічної комісії АН УРСР, згодом — Інституту української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України, Інституту українознавства імені І.Крип'якевича НАН України, Державного комітету архівів України. Надавав допомогу в налагодженні видання часописів «Пам'ятки України» (див. «Пам'ятки України: Історія та культура»; 1990-ті рр.), «Архіви України» (1990-ті рр. — 2008); у співпраці з Українським науковим інститутом Гарвардського університету підтримує часопис «Критика» та різні проекти видавництва «Критика».

Організовує фінансову базу програм українських студій у Гарвардському та Колумбійському університетах. Налагодив діяльність доброчинного фонду «Сейбр-Світло» в Україні. Редагує й видає «Обіжний листок Фонду катедр українознавства» (із 1987) та серію передруків наукових статей про Голодомор 1932-1933 років в УСРР (із 2009). Із 1979 — член управи Східноєвропейських досліджень інституту, із 2009 — його президент.

Джерела та літератураРедагувати