Романчук Анатолій Михайлович

Романчук Анатолій Михайлович;
	Капітан
Загальна інформація
Народження	17 січня 1981; Дунаївці, Хмельницька область
Смерть	27 липня 2014 (33 роки); Сніжне, Донецька область
Громадянство	Україна
Alma Mater	Військовий інститут ракетних військ та артилерії (СумДУ)
Військова служба
Роки служби	1999-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Анато́лій Миха́йлович Романчу́к (17 січня 1981, Дунаївці, Хмельницька область — 27 липня 2014, Сніжне, Донецька область) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романчук.

Короткий життєпис ред.

Народився 1981 року в місті Дунаївці Хмельницької області. Мешкав в селі Залісці Дунаєвецького району; закінчив Залісецьку загальноосвітню школу.

В лавах Збройних Сил України з 1 серпня 1999 року. 2003-го закінчив Військовий інститут ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького Сумського державного університету. Начальник розвідки гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 72-га окрема механізована бригада. Проживав в місті Біла Церква.

26 липня 2014 здійснив спробу вирватися з оточення терористично-російськими формуваннями на кордоні із Росією біля села Тарани Шахтарського району. Був тяжко поранений, і разом з майором Олександром Шкурком потрапив в полон, доставлений до лікарні. Прооперований, намагалися лікувати, але він помер в лікарні міста Сніжне.

5 серпня 2014-го в Білій Церкві відбулося громадське прощання з Героєм.

Без Анатолія лишились батьки, дружина й син.

Похований в селі Залісці Дунаєвецького району 6 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування ред.

29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Почесний громадянин міста Біла Церква (14.10.2014; посмертно)
21 квітня 2015 року на будівлі Залісецького навчально-виховного комплексу йому відкрито меморіальну дошку
Його ім'ям названо вулицю в селі Залісці.

Джерела ред.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.