Рожда Фелат (курд. Rojda Felat; нар. бл. 1977 або 1980) — сирійська курдська командувачка Загонів жіночої оборони (YPJ) і Сирійських демократичних сил, що воювала з 2011 року на боці сил Рожави (Сирійського Курдистану) в Сирійській громадянській війні й очолювала декілька великих кампаній проти Ісламської держави Іраку і Лівану (ІДІЛ).

Рожда Фелат
Вищий командир
Rojda Felat 2017.jpg
Загальна інформація
Народження бл. 1977 або 1980
Хасеке, Сирія
Військова служба
Роки служби З 2011
Приналежність Flag of Syrian Kurdistan.svg Сирійський Курдистан
Рід військ

Flag of Syrian Democratic Forces.svg Сирійські демократичні сили

Війни / битви

Громадянська війна в Сирії

  • Кампанія в мухафазі Хасеке (2012—2013)
  • Бої за Кобане
    • Битва за пагорб Міштанур
  • Наступ на Сході Хасеке
  • Наступ на Ет-Телль-ель-Аб'яд
  • Наступ на Аль-Шаддаду (2016)
  • Наступ на Північну Ракку
  • Наступ на Манбідж
  • Кампанія в місті Ракка (2016—2017)
    • Битва за місто Табка (2017)
    • Битва за місто Ракка (2017)
  • Кампанія Дейр-ез-зор (2017—2019)
CMNS: Рожда Фелат у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Раннє життяРедагувати

Рожда Фелат розкриває мало деталей своєї біографії, і тому мало що відомо про її минуле до участі у бойових діях; навіть її вік та місце народження є спірними. Згідно з інтерв'ю для The New Yorker 2017 року, Фелат народилася близько 1977 року в бідній селянській родині поблизу міста Камишли. Турецьке агентство «Джихан Новини» та її колеги з командування[1] офіційною датою народження називають 1980 рік, а місцем — Хасеке[2]. Деякі джерела навіть стверджують, що Фелат народилася у 1962, 1966 чи 1968 роках або те, що вона походить з Батмана (Туреччина) — хоча наближені до неї люди підтверджують, що вона із сирійських курдів.

Через бідність своєї сім'ї Фелат змогла вступити до університету відносно пізно. До 2011 року вона вивчала арабську літературу в Університеті Хасеке. Жінка стверджує, що до початку сирійської громадянської війни мала намір вступити до національної військової академії і стати офіцером сирійської армії. З розгортанням повстання проти Башара аль-Асада у 2011 році вона вирішила залишити університет і повернутися до свого рідного міста Камишли, де невдовзі вступила до Демократичного союзу та Загонів народної оборони (YPG).

Військова службаРедагувати

Бої за КобанеРедагувати

Коли розпочалася громадянська війна, Фелат мала лише кілька днів підготовки, перш ніж отримала зброю. Вона вирушила боротися проти джихадистських повстанських сил у кампанії в Хасеке (2012—2013). Наприкінці 2014 року вона вже була в кантоні Кобане у складі сил YPG/YPJ, обложених у місті Кобане бойовиками Ісламської держави Ірака і Лівана (ІДІЛ). До цього часу Фелат командувала невеликим легкоозброєним загоном жіночої оборони з дюжини бійців.

Її підрозділ брав участь у битві за пагорб Міштанур, де вона боролася разом з Арін Міркан, яка прославилася своєю самогубною атакою на танк ІДІЛ. Незважаючи на запеклий опір YPG/YPJ, оборона впала, після чого Фелат та її загін відступили далі в Кобане. На момент прориву облоги в січні 2015 року Фелат була поранена уламком, а п'ятеро її підлеглих загинули. Ті, що вижили з її підрозділу, в результаті повернулися до мирного життя, і тільки Фелат продовжувала брати участь у військовій службі. Коли YPG/YPJ перейшли в контрнаступ на ІДІЛ з-під Кобане, Фелат командувала 45 бійцями, а згодом — 300. З цього моменту вона стала до лав найважливіших командирів YPG/YPJ.

Операція в Східній Сирії та захоплення РаккиРедагувати

Зарекомендувавши себе з кращого боку, Фелат швидко підіймалася у військовій ієрархії. Вона брала участь у ключових битвах курдських сил: захопленні Телль-Хаміс, наступі в Східній Хасеке, наступі на Ет-Телль-ель-Аб'яд, Еш-Шаддадському наступі. У травні 2016 року, керуючи групою з 15 000 осіб, вона очолила перший етап штурму фактичної столиці ІДІЛ — Ракки. Її війська успішно зайняли 23 села, але в результаті наступ було припинено, оскільки Сирійські демократичні сили перекинули своїх бійців на більш успішний штурм міста Манбідж, у якому Фелат також взяла участь. Одночасно в середині 2016 року терористична атака ІДІЛ на весілля в Хасеке забрала життя 22 її родичів.

Коли в листопаді 2016 року Сили самооборони розгорнули чергову кампанію — другий етап операції із захоплення Ракки, Фелат уже командувала всім угрупуванням, яке налічує десятки тисяч бійців, здійснюючи загальне керівництво операціями на півночі від цього міста. Саме вона спланувала штурм та звільнення від ІДІЛ міста Табка, захоплення тамтешньої греблі, авіабази та прилеглих районів[3]. Була командиром підрозділів YPJ і керувала штурмом Ракки, який розпочався 10 грудня[4].

 
Фелат (праворуч) з курдськими та американськими офіцерами відвідує місце великого турецького авіаудару проти YPG в районі Ель-Малікії (мухафаза Ель-Хасака), 25 квітня 2017 року[5] .

У жовтні 2017 року Фелат командувала контингентом Сирійських демократичних сил, які успішно захопили Ракку. Після перемоги в битві за Ракку Фелат і її товаришів сфотографували, коли ті розмахували прапорами Сирійських демократичних сил на міській площі Ель-Наїм[6]. Наприкінці 2018 року вона брала участь у кампанії Дейр-ез-Зор, яка мала на меті перемогти останніх утриманців ІДІЛ у Сирії на сході від Євфрату.

На початку жовтня 2019 року Фелат взяла участь у конференції в Римі, заявивши, що війна проти ІДІЛ триває, і наголосивши на важливості демократичного конфедералізму.

ПоглядиРедагувати

Фелат вирішила ніколи не виходити заміж і не заводити дітей, а натомість присвятити своє життя службі в армії. Вона непрактикуюча мусульманка та послідовниця революційної ідеології Абдулли Оджалана. Серед її кумирів — троє вбитих революціонерок: польсько-німецька комуністка Роза Люксембург, лідер РПК Сакіне Джансиз та іракська курдська активістка Лейла Касим[7]. Як воєначальниця вона надихається такими лідерами, як Отто фон Бісмарк, Наполеон, Салах ед Дін, а також своєю загиблою соратницею Арін Міркан.

Фелат описували як талановитого полководця, хоча сама вона вважає себе просто «непоганою в стратегії».  Стосовно військових здібностей жінок-бійців під її командуванням, Фелат говорить: «Часто у військових питаннях люди зверхньо, з поблажливістю дивляться на жінок, ​​стверджуючи, що ми занадто делікатні і не наважимося користуватися ножем чи пістолетом. Але ви самі бачите, що в YPJ ми можемо стріляти з ДШК, вміємо використовувати міномети і проводити операції з розмінування».

Фелат виступає з критикою капіталізму, звинувачуючи того в об'єктивації жінок. Вона ідентифікує себе як радикальну феміністку та ставить собі за мету домогтися соціальних змін на Близькому Сході, знищити патріархально-клановий спосіб життя, «звільнивши курдську і сирійську жінку від пут пригнічення і контролю в традиційному суспільстві, а також — всю Сирію від тероризму і тиранії»[8].

ПриміткиРедагувати

  1. Afp (18 жовтня 2017). Rojda Felat, female commander who led Raqa battle. Mail Online. Процитовано 15 листопада 2021. 
  2. Baumstieger, Moritz. Rojda Felat. Süddeutsche.de (нім.). Процитовано 15 листопада 2021. 
  3. Kurdish female fighters playing key role in battle for Raqqa - ARA News. web.archive.org. 2 січня 2017. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 15 листопада 2021. 
  4. Wrath of Euphrates Operations Room, commandant Rojda Felat, Northern Raqqa | English. www.ypgrojava.org. Процитовано 15 листопада 2021. 
  5. Turkey bombs US partner group; Afghanistan’s ISIS is losing recruits; Shows-of-force in Korea; F-35s in Estonia; and just a bit more.... Defense One (англ.). Процитовано 11 листопада 2021. 
  6. Ensor, Josie (17 жовтня 2017). Defeated Isil 'cowards' take the bus home as Raqqa, capital of terrorism, is defeated at last. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 15 листопада 2021. 
  7. ولاتي: قائد ميداني في كتيبة آزادي لولاتي: لم نحارب ضد أية جهة كوردية في تلعرن أو تلحاصل. web.archive.org. 21 жовтня 2013. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 15 листопада 2021. 
  8. The feminist taking on Isis. The Independent (англ.). 28 травня 2016. Процитовано 15 листопада 2021. 

ПосиланняРедагувати