Відкрити головне меню

Ровенський Дмитро Олександрович

Дмитро́ Олекса́ндрович Ро́венський (нар. 26 квітня 1976, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, Українська РСР — 29 серпня 2014, с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, сержант Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.

Ровенський Дмитро Олександрович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Ровенський Дмитро Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 26 квітня 1976(1976-04-26)
Кам'янське, Дніпропетровська область
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (38 років)
Новокатеринівка, Донецька область
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Ровенський Дмитро, 38 років

ЖиттєписРедагувати

Дмитро Ровенський народився у м. Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ). Батько Дмитра покинув його одразу після народження. Коли хлопцю було 3 роки, мати завезла його до дідуся і бабусі, а сама жила своїм життям. Працював монтажником. Захоплювався фотографуванням, згодом хобі стало його роботою. Дмитро часто їздив на заробітки, де виконував різноманітні зйомки.

З початком російської збройної агресії проти України, Дмитро як тільки завершив черговий проект в РФ, повернувся в Україну і пішов до військкомату, 20 червня 2014-го прибув до військової частини.

Сержант, водій-електрик радіостанції польового зв'язку 93-ї окремої механізованої бригади.

29 серпня 2014 року загинув при виході з «Іловайського котла» поблизу села Новокатеринівка Старобешівського району. Під час обстрілу колони в автомобіль, у якому їхав Дмитро, поцілив снаряд, загинули усі, хто був поряд із місцем вибуху. 2 вересня тіло воїна разом з тілами 87 інших загиблих було привезено до запорізького моргу. Родина дізналася про смерть Дмитра 4 вересня. Був упізнаний бойовими товаришами та родичами.

6 вересня Дмитра поховали на Алеї Слави військового цвинтаря мкр Соцмісто в Кам'янському. Залишилася дружина Олена та двоє синів, 16-річний Ростислав і 4-річний Ярослав.

НагородиРедагувати

14 листопада 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови — нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно, розпорядження № 373-р від 11.10.2016).

ДжерелаРедагувати