Робсількори — робітничі і селянські кореспонденти радянської преси. Масовий рух, ініційований комуністичною партією для підтримки радянських газет на місцях, постачання їх кореспонденцією та активізації читачів.

У перші роки робселькорівського руху дописи робселькорів використовувалися як доноси на антирадянські виступи селянства, що викликало часті вбивства селькорів, які своєю чергою влада використовувала для актів терору проти заможного селянства (відома справа у с. Димівці Миколаївської області 1924, на матеріалах якої написаний роман А. Головка «Бур'ян»).

У 1920-х pp. цьому рухові патронували центральні радянські газети. На початку редакції газети містили більше матеріалів робселькорів, що знижувало журналістичний рівень, зокрема провінціальної преси. Пізніше значення робселькорів у ред. практиці послабилося. Проте цей рух на низах стимулюється далі; у 1960-х pp., за сов. даними, в Україні було понад 400000 робселькорів[1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.