Роберто Чальє

	Роберто Чальє
	Роберто Чальє
	Роберто Чальє у 1973 році
Особисті дані
Народження	24 листопада 1946 (77 років)
	Ліма, Перу
Зріст	178 см
Вага	72 кг
Громадянство	Перу
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Роберто Чальє у Вікісховищі

Роберто Чальє (ісп. Roberto Challe, нар. 24 листопада 1946, Ліма) — перуанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Універсітаріо де Депортес» та «Дефенсор Ліма», а також національну збірну Перу. Згодом працював з цими ж командами і як головний тренер^[1].

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1964 року виступами за команду «Сентро Ікеньйо», в якій провів два роки. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Універсітаріо де Депортес», до складу якого приєднався 1966 року. Відіграв за команду з Ліми наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри і виграв чемпіонат Перу в 1966, 1967 та 1969 роках.

Уго Сотіль, Теофіло Кубільяс і Роберто Чальє у складі збірної Перу на Національному стадіоні в 1973 році.

Згодом з 1971 року грав у складі команди «Дефенсор Ліма». З цим клубом він знову став чемпіоном Перу в 1973 році. Цей чемпіонський титул став першим і єдиним в історії клубу. В подальшому також грав за «Спорт Бойз», «Спортінг Крістал», а 1977 року повернувся в «Універсітаріо де Депортес». Виступаючи за цю команду через напад на арбітра Чальє отримав однорічну дискваліфікацію і змушений був 1978 рік провести за кордоном, виступаючи за еквадорський «Універсідад Католіка» (Кіто)^[2]. По закінченню дискваліфікації Роберто повернувся в «Універсітаріо», де і завершив ігрову кар'єру у 1980 році.

Виступи за збірну ред.

28 липня 1967 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Перу в товариському поєдинку з Уругваєм (0:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці. У цьому турнірі він зіграв у всіх трьох матчах групового етапу, а також у програному чвертьфіналі проти майбутніх переможців турніру збірної Бразилії (2:4). В грі проти Марокко (3:0) Чальє забив гол.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 48 матчів, забивши 4 голи^[3].

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру, очоливши тренерський штаб клубу «Хуан Ауріч», після чого працював ще з кількома місцевими командами.

У 1984 році увійшов до тренерського штабу Мойсеса Барака у збірній Перу, після звільнення якого 1985 року став головним тренером збірної Перу^[4]. Під керівництвом Чальє перуанці вийшли в плей-оф кваліфікації на чемпіонат світу 1986 року, але там програли Чилі (2:4, 0:1) і не кваліфікувались на мундіаль, після чого Чальє покинув посаду.

Згодом очолював тренерський штаб низки перуанських клубів, а найбільших успіхів досяг тренуючи «Універсітаріо де Депортес», з яким 1999 та 2000 року виграв чемпіонат Перу, та «Дефенсор Ліма», яку привів до перемоги у другому перуанському дивізіоні в 1988 році^[5].