Рибар Тетяна Стефанівна

Тетяна Стефанівна Рибар – (нар.23 серпня 1959, місто Мукачево, Закарпатська область) – українська художниця та поетеса, прозаїк. Член Національної спілки письменників України. Лауреатка літературної премії імені Юрія Мейгеша за  збірку новел «У кожного своє небо» (2016). Лауреатка премії імені Олександра Духновича у номінації художня література за збірку «Дзиґар», вибране та «Високе місце», верлібри (2019). Переможиця літературного конкурсу ім.Джона Буньяна 2021, у номінації "Оповідання".

Рибар Тетяна Стефанівна
Народилася 23 серпня 1959(1959-08-23) (64 роки)
Мукачево, Закарпатська область Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність поетеса, прозаїк, художниця
Alma mater Херсонський Державний Університет
Роки активності 2004- теп.час
Сайт: rybartetyana.pp.ua

Завідувачка, співзасновниця літературно-мистецького музею у місті Мукачеві.

Життєпис ред.

1974 – музична школа: клас домра, фортепіано

1976 –  Мукачівська СШ№20,

1984 – Львівський Політехнічний інститут. Інженер-геодезист

2014 – Карпатський Університет імені А.Волошина. Психолог

2019 – Херсонський Державний Університет, факультет культури та мистецтв. Магістр образотворчого та декоративного мистецтва.

         

Син - Рибар Юрій (1980р.н.)- Фінанси, веб дизайн, АйТі.

Син - Рибар Ігор (1982р.н.) – музикант,(гітари, клавішні), співзасновник українського рок-гурту Без Обмежень, https://www.facebook.com/watch/?v=4693070897376899

Чоловік Рибар Михайло Юрієвич – помер у 2007р.

Член творчого об’єднання «Райдуга» та арт-клубу «Палітра-спектр». Учасниця численних колективних регіональних, всеукраїнських та міжнародних виставок живопису, художніх пленерів.

2019-2021 – три персональні виставки. Картини художниці знаходяться у приватних колекціях України, Білорусії, Угорщини, Чехії, Австрії.

2016-2021 – голова Мукачівського літературного об’єднання «Рідне слово».

Власний кореспондент міськрайонної газети Мукачево.

Творчість ред.

Авторка поетичних та прозових збірок:

2004 – «Дивна сова», «Вікторія і друзі», дитячі вірші

2004 – «Марево літа», поезія

2005 – «Вічністю запропонована любов», поезія

2007 – «Світлотіні і настрої», поезія

2009 – «Мукачівські інтерпретації», поезія

2011 – «Знеболення снігами», поезія

2012 – «Мідні груші», поезія

2013 – «Дзиґар», поезія

2014 – «Чарівна флояра», поеми

2015 – «У кожного своє небо», новели

2018 – «Дзиґар», вибране

2018 – «Високе місце», верлібри

2020 – «Іде Месія», різдвяні пісні (у співавторстві з композитором І.Біликом)

2021 – «Вежа солоної риби», поезія

Публікує вірші у періодичних виданнях, альманахах. Упорядниця колективних літературних альманахів.