Референдум щодо вступу Швейцарії до Європейської економічної зони (1992)
Референдум щодо вступу Швейцарії до Європейської економічної зони відбувся 6 грудня 1992 року у Швейцарії[1].
| Референдум щодо вступу Швейцарії до Європейської економічної зони | |
| Країна |
 Швейцарія |
|---|---|
| Дата й час | 6 грудня 1992 |
Європейська економічна зона є результатом угоди, підписаної в травні 1992 року дванадцятьма державами-членами Європейського співтовариства (ЄС) і сімома країнами-членами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). Ця угода забезпечує вільний рух товарів, послуг, капіталу та людей між різними країнами-підписантами.
Якщо ратифікація цієї угоди відбулася парламентським шляхом в Австрії, у Фінляндії, в Ісландії, в Норвегії та у Швеції, то Швейцарія та Ліхтенштейн організували народні референдуми з цього питання. Населення Швейцарії виступило 6 грудня 1992 р. і відкинуло членство Швейцарії в Європейському економічному просторі з 50,3 % голосів проти[1]. Ліхтенштейн скаже так через тиждень. Європейська економічна зона побачить світ у 1994 році без Швейцарії.
Явка склала 78,73 %[1].
Детальні результати ред.
| Так | Ні | Голосовий розрив | % За | % Проти | |
|---|---|---|---|---|---|
| Люди | 1 762 872 | 1 786 708 | 23 834 | 49,7 | 50,3 |
| Кантони | 6 2/2 | 14 4/2 |
Результати в кантонах ред.
Членство Швейцарії в Європейському економічному просторі приймається населенням шести кантонів франкомовної Швейцарії (Фрібург, Женева, Юра, Невшатель, Вале і Во), а також двох німецькомовних півкантонів Базель-місто та Базель-країна[2]. Інші кантони німецькомовної Швейцарії та кантон Тічіно переважно були[2].
Результати по округах ред.
На мапі нижче показано голосування в різних округах[3]. Членство в Європейському економічному просторі прийнято в кантонах Женева і Базель-Сіті, у всіх округах кантонів Во, Невшатель і Юра, у всіх округах кантону Фрібур, за винятком Сінгіна (німецькомовний), у франкомовних округах кантону Вале, у Бернській Юрі (франкомовна), а також в районах Біль (двомовний), Нідау та Берн кантону Берн, в районах Арлесхайм та Лісталь кантону Базель-Ленд, в районі міста Золотурн однойменного кантону і, нарешті, в районах міста Цюрих, Майлен і Устер кантону Цюрих. Усі інші райони кажуть ні.
Цей референдум є прикладом ідеологічного розриву, який існував у той час між франкомовними швейцарцями з одного боку та німецькими та італійськими швейцарцями з іншого (Рештіграбен)[4].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Votation populaire du 06.12.1992. www.admin.ch. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ а б Votation No 388. www.admin.ch. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ statistique, Office fédéral de la. Arrêté fédéral sur l'espace économique européen (EEE), par district. www.bfs.admin.ch. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ Pourquoi le référendum sur l’EEE de 1992 revêt une importante historique. Le Temps (фр.). 26 листопада 2012. ISSN 1423-3967. Процитовано 16 липня 2021.
Бібліографія ред.
- Даніель М'євіль, 6 грудня 1992 р. — Швейцарія ні Європі, Лозанна: Політехнічні та університетські видавництва Romandes, колекція «Le Savoir suisse», 2013.