Референдум щодо вступу Швейцарії до Європейської економічної зони (1992)

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Референдум щодо вступу Швейцарії до Європейської економічної зони відбувся 6 грудня 1992 року у Швейцарії[1].

Референдум щодо вступу Швейцарії до Європейської економічної зони
Країна  Швейцарія
Момент часу 6 грудня 1992

Європейська економічна зона є результатом угоди, підписаної в травні 1992 року дванадцятьма державами-членами Європейського співтовариства (ЄС) і сімома країнами-членами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). Ця угода забезпечує вільний рух товарів, послуг, капіталу та людей між різними країнами-підписантами.

Якщо ратифікація цієї угоди відбулася парламентським шляхом в Австрії, у Фінляндії, в Ісландії, в Норвегії та у Швеції, то Швейцарія та Ліхтенштейн організували народні референдуми з цього питання. Населення Швейцарії виступило 6 грудня 1992 р. і відкинуло членство Швейцарії в Європейському економічному просторі з 50,3 % голосів проти[1]. Ліхтенштейн скаже так через тиждень. Європейська економічна зона побачить світ у 1994 році без Швейцарії.

Явка склала 78,73 %[1].

Детальні результати

ред.
Федеральний указ про Європейську економічну зону (ЄЕЗ)
Так Ні Голосовий розрив % За % Проти
Люди 1 762 872 1 786 708 23 834 49,7 50,3
Кантони 6 2/2 14 4/2

Результати в кантонах

ред.

Членство Швейцарії в Європейському економічному просторі приймається населенням шести кантонів франкомовної Швейцарії (Фрібург, Женева, Юра, Невшатель, Вале і Во), а також двох німецькомовних півкантонів Базель-місто та Базель-країна[2]. Інші кантони німецькомовної Швейцарії та кантон Тічіно переважно були[2].

Результати по округах

ред.

На мапі нижче показано голосування в різних округах[3]. Членство в Європейському економічному просторі прийнято в кантонах Женева і Базель-Сіті, у всіх округах кантонів Во, Невшатель і Юра, у всіх округах кантону Фрібур, за винятком Сінгіна (німецькомовний), у франкомовних округах кантону Вале, у Бернській Юрі (франкомовна), а також в районах Біль (двомовний), Нідау та Берн кантону Берн, в районах Арлесхайм та Лісталь кантону Базель-Ленд, в районі міста Золотурн однойменного кантону і, нарешті, в районах міста Цюрих, Майлен і Устер кантону Цюрих. Усі інші райони кажуть ні.

Цей референдум є прикладом ідеологічного розриву, який існував у той час між франкомовними швейцарцями з одного боку та німецькими та італійськими швейцарцями з іншого (Рештіграбен)[4].

 

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Votation populaire du 06.12.1992. www.admin.ch. Процитовано 30 грудня 2016.
  2. а б Votation No 388. www.admin.ch. Процитовано 30 грудня 2016.
  3. statistique, Office fédéral de la. Arrêté fédéral sur l'espace économique européen (EEE), par district. www.bfs.admin.ch. Процитовано 30 грудня 2016.
  4. Pourquoi le référendum sur l’EEE de 1992 revêt une importante historique. Le Temps (фр.). 26 листопада 2012. ISSN 1423-3967. Процитовано 16 липня 2021.

Бібліографія

ред.
  • Даніель М'євіль, 6 грудня 1992 р. — Швейцарія ні Європі, Лозанна: Політехнічні та університетські видавництва Romandes, колекція «Le Savoir suisse», 2013.