Рестинга паранайська
| Рестинга паранайська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_02_1.jpg) Паранайська рестинга (підвид F. a. paludicola)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Formicivora acutirostris Bornschein, Reinert & Teixeira, 1995[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Stymphalornis acutirostris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Рести́нга паранайська[3] (Formicivora acutirostris) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Ендемік Бразилії. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Паранайська рестинга (Stymphalornis), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження був переведений до роду Рестинга (Formicivora)[4][5][6].
Опис ред.
Довжина птаха становить 13,5 см. У самців верхня частина тіла темно-шоколадно-коричнева, нижня частина тіла темно-сіра. Підборіддя і щоки легко поцятковані білими плямками, крила темні, покривні пера крил чорні з білими краями. Хвіст чорнуватий, кінчики стернових пер білі. Білі смуги на боках відсутні. У самиць верхня частина тіла блідо-коричнева, обличчя більш сіре і плямисте. Нижня частина тіла білувата, поцяткована чорнуватими смугами. Крила і хвіст більш коричневі.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[7]
- F. a. acutirostris (Bornschein, Reinert & Teixeira, 1995) — південно-східне узбережжя (Парана, Санта-Катарини, Ріу-Гранді-ду-Сул);
- F. a. paludicola Buzzetti, Belmonte-Lopes, Reinert, Silveira & Bornschein, 2014[8] — верхів'я річок Тіете і Параїба-ду-Сул на сході Сан-Паулу.
Деякі дослідники класифікують підвид F. a. paludicola як окремий вид Formicivora paludicola[9].
Поширення і екологія ред.
Паранайські рестинги живуть на болотах, в заростях Typha domingensis, Fuirena robusta, Heleocharis elata, Cladium mariscus і Scirpus californicus, на заплавних луках та на перехідних ділянках до мангрових заросей і вологих тропічних лісів. Живляться безхребетними.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція паранайських рестинг становить від 5000 до 10000 дорослих птахів. Підвид F. a. paludicola, який класифікуєцься МСОП як окремий вид Formicivora paludicola, перебуває під загрозою зникнення, популяція цього підвиду становить від 150 до 700 птахів. Паранайським рестингам загрожує знищення природного сереовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Formicivora acutirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 05 липня 2022
- ↑ Bornschein, M.R.; Reinert, B.L.; Teixeira, D.M. (1995). Um novo Formicariidae do Sul do Brasil (Aves, Passeriformes). Publicação Técnico-Científica do Instituto Iguaçu de Pesquisa e Preservação Ambiental (порт.). Т. 1. Rio de Janeiro, Brasil: Instituto Iguaçu de Pesquisa e Preservação Ambiental. с. 1—18.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gonzaga, L.P. 2001. «Análise filogenética do gênero Formicivora Swainson, 1825 (Aves: Passeriformes: Thamnophilidae) baseada em caracteres morfológicos e vocais». Resumo de tese. Atualidades ornitológicas 102:2. En portugués.
- ↑ Bravo, G.A.; Remsen, Jr., J.V.; Brumfield, R.T. Adaptive processes drive ecomorphological convergent evolution in antwrens (Thamnophilidae). // Evolution. International Journal of Organic Evolution. — 2014. — Вип. 68: 2757–2774. — ISSN 0014-3820. — DOI:.
- ↑ Schulenberg, T. Merge Stymphalornis into Formicivora; Propuesta (893) // South American Classification Committee. — 2020.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 липня 2022.
- ↑ Buzzetti, D.R.C.; Belmonte-Lopes, R.; Reinert, B.L.; Silveira, L.F.; Bornschein, L.R. (2013). A new species of Formicivora Swainson, 1824 (Thamnophilidae) from the state of São Paulo, Brazil. Revista Brasileira de Ornitologia. 21 (4): 269—291. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ BirdLife International (2016). Formicivora paludicola: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 05 липня 2022
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |