Респіраторний мікоплазмоз курей

Респіраторний мікоплазмоз курей — хронічна інфекційна хвороба курей, що характеризується ураженням органів дихання та голосового апарату[1][2][3].

Особливості захворювання ред.

Респіраторний мікоплазмоз (Micoplasma respiratora avium) зареєстрований в багатьох країнах світу та спричиняє значні економічні збитки. Поширюється повітряно-крапельним шляхом. Хворобу, в більшості випадків, виявляють на птахофабриках та у господарствах, де вирощують бройлерів, рідше в малих селянських господарствах. В Україні захворювання було вперше зареєстровано в 1961 р. [5].

Інкубаційний період РМ у курей триває 4-22 доби. Тривалість хвороби у хронічній стадії — 2-3 міс. Летальність при РМ серед дорослої птиці становить 4-6 %, серед молодняку — 20-25 %[4][5]. Також проявляється у смертності курчат та ембріонів, зниженні несучості, показників заплідненості та виводимості яєць, затримкою курчат в рості та розвитку. Кількість уражених особин корелює із щільністю утримуваного поголів'я. Кури різних порід мають дуже відмінну клінічну картину проходження респіраторного мікоплазмозу. Тому потрапляння інфекції у велике господарство, де утримується чисельне поголів'я курей однієї породи, яка сприйнятлива до цієї хворботи, — принесе значно більші збитки, ніж у селянському господарстві, де утримується з невеликою щільністю декілька курей різних порід. Тож селянські господарства мають більший відсоток особин, що успішно переживають хворобу. З іншого ж боку, це робить приватні господарства резервуаром інфекції.

Клінічна картина проходження хвороби ред.

 
Симптоми респіраторного мікоплазмозу у курей

У хворих особин спостерігається нежить, ураження органів дихання (трахеїт, синусит); накопичення серозного ексудату у носових отворах, птиця трясе головою, щоб звільнитись від засохлої в носі маси. Може спостерігатись втрата апетиту та коньюктивіт. Симптоматика чхання та виділення слизу з ніздрів у нічний період може проявлятись ще протягом 2-4 місяців.

Породи курей, що більш сприйнятливі до хвороби, проявляють специфічні і більш виражені симптоми. Першими симптомами, що привертають увагу є раптова слабкість, яку можна було спостерігати під час харчування. Хворі особини характерно скльовують їжу, але вона в них випадає з дзьобу, від їжі середньої твердості (наприклад хліб) вони взагалі не можуть відірвати частини. Порушується рівновага: при мінімальному поштовху, птахи спотикаються і падають. Слабкість стрімко розвивається протягом 30-60 хвилин, після чого птахи втрачають будь-яку активність, не реагують на подразники і стоять зі звішеною до землі головою. Першим вказані симптоми проявляють молоді півні. Хронічний перебіг супроводжується пригніченістю, ринітами, кон'юнктивітами, хрипами в трахеї. Можливо птах не могтиме підняти голову протягом кількох діб.

 
Совина голова — симптом мікоплазмозу курей

Найбільш характерний для захворювання симптом: запалення підочних синусів (виникли набряки, закривалися очні щілини, голова набувала потворної форми — «совина голова»). Пухлина зростає досить швидко у 3-4 дні перебігу хвороби.

Симптоми мікоплазмозу у курей Ломан-Браун

Лікування респіраторної форми ред.

Лікування у промислових господарствах ред.

Не розроблено. Офіційно вважається що в промислових господарствах лікування респіраторного мікоплазмозу неможливе.

Лікування в умовах селянського господарства ред.

В умовах України позитивний результат дав метод кількох 5-денних циклів антибіотиків загальної дії (тетрациклін, левоміцетин, еритроміцин).

Для лікування специфічних симптомів можна застосувати більш складну схему лікування: таблетки трихопол (антибактеріальний препарат) в дозі ⅓ таблетки, тричі на день; антибіотик загальної дії — тетрациклін, ¼ таблетки, тричі на день. Перетерті до стану порошку таблетки заливають з водою за допомогою шприца ємністю 5 мл., до ротової порожнини птаха. Через 20 хвилин після прийняття препаратів, аналогічним чином заливають 10 мл. кефіру.

Для лікування симптомів «совина голова» додатково зовнішньо слизові оболонки та носову порожнину промивають розчином 3 % борної кислоти.

Джерела ред.

  • Василюк О. В., Пивоварова І. В., Скоробогатов В. М., ДОСВІД ЛІКУВАННЯ РЕСПІРАТОРНОГО МІКОПЛАЗМОЗУ У КУРЕЙ // Сучасні аспекти лікування і профілактики хвороб тварин: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, присвяченої 60-річчю з дня народження професора П. І. Локеса, 28–29 листопада, 2018 р. — Полтава: ОП «ШвидкоДРУК», 2018. — C. 42-45.

Посилання ред.

  1. Болезни птиц: учебное пособие [текст] /Б. Ф. Бессарабов [и др.] // СПб.: Лань. –2007 — 448 с.
  2. Епанова Е. Л. Респираторный микоплазмозв хозяйствах мясного птицеводства АР Крым [текст] / Е. Л. Епанова // Ветеринарнамедицина: міжвід. темат. наук. зб. — Х., 2009 — Вып. 92 — С. 183—186.
  3. Определитель бактерий Берджи [Текст]: пер. с англ. / под ред. Дж. Хулта, Н. Крига, П. Снита [и др.]. — М.: Мир, 1997.– 432 с.
  4. Рождественская Т. Н. Микоплазмозы птицы: особенности эпизоотологии, диагностики и профилактики [текст] / Т. Н. Рождественская, А. Н. Борисенкова, С. В. Панкратов // Российский ветеринарный журнал. Сель ско хозяйственные животные. — 2006 — № 3 –С. 38–40.
  5. Каришева А. Ф. Спеціальна епізоотологія: Підручник. — К.: Вища освіта, 2002. — 703 с. С.539-544.