Вікіпедія

Рескриптинг

Рескриптинг(є інші значення - програмування)[джерело?] (також рескриптинг в уяві[1]) - дослідно-орієнтована техніка психологічної роботи, що використовує образи та уяву для втручання у травматичні спогади[2]. Процес проводиться під керівництвом психолога чи психотерапевта, визначального способи роботи з конкретними травматичними спогадами, образами чи нічними кошмарами.

Рескриптинг допомагає перевизначити та створити нові нейронні мережі, які працюють на зменшення симптомів ПТСР та травми[3]. У рамках сесії рескриптингу терапевт пропонує клієнту повторно поринути у спогад, над яким йде робота. У ключовій точці спогади або клієнт, або терапевт втручається в образ/спогад. Втручання може включати відновлення контролю над подією, створення нових результатів або відновлення влади над оповіддю про подію. Мета - встановити зв'язок з незадоволеними базовими потребами клієнта, що виникли в результаті спогаду/досвіду[4].

Терапевтичне застосування ред.

Було показано, що рескриптинг ефективний під час лікування посттравматичного стресового розладу, що виник у результаті дитячих травм[4].

Це дослідно-орієнтована техніка, яка передбачає активну роботу з уявними образами, а чи не просто розмову у тому, що сталося[5].

Техніка рескриптингу працює безпосередньо з причинами травми з метою реструктурування систем значення, що закріплюють симптоми ПТСР, викликають емоційний стрес і неадаптивну поведінку. Коли рескриптинг успішно змінює основне значення травматичних спогадів, створюються нові нейронні шляхи, що сприяють змінам у негативних схемах, основних системах переконань та поведінці[6].

Як і EMDR[en], рескриптинг може бути ефективним методом лікування травм без необхідності тривалого впливу травматичного досвіду у рамках терапевтичного процесу[7].

Історія ред.

Використання уяви як терапевтичної практики розвивалося у різних психологічних напрямах, доки стало емпірично підтвердженої практикой[8]. Ці напрями включають гіпноз, психоаналіз, гештальт-терапію та КПТ.

П'єр Жане вперше застосував заміну образів у 1889 році. Він використовував гіпноз, щоб допомогти клієнтам переосмислити події, що травмують, як позитивний досвід[8]. Ханскарл Лойнер розробив керовану афективну уяву як частину своєї терапевтичної моделі[8]. Керована афективна візуалізація використовує певні образи, щоб ввести клієнта стан транса. Різноманітні образи-скейпи, які у цьому стані, допомагали клієнтам Лойнера викликати різні емоції, із якими йшла клінічна робота.

Уява займало центральне місце у гештальт-терапії[8]. Фріц Перлз починав свої сеанси з того, що клієнт викликав образи зі снів, або з візуалізації[8]. Перлз використовував ці образи, щоб визначити аспекти пацієнта, які могли спілкуватися з глибшими рівнями його підсвідомості.

Аарон Бек адаптував техніку Перлза у своїй групі когнітивної терапії на початку 1980-х[9]. Це зробило роботу з уявою одним із основних інструментів психотерапії. Метод був удосконалений через його використання у когнітивній терапії посттравматичного стресового розладу, когнітивно-поведінкової терапії нічних кошмарів та схемотерапії[ru] розладів особистості.

Подальшим розвитком методу займався психолог Мервін Шмукер, який розширив моделі когнітивного лікування тривожних розладів Бека. Спочатку рескриптинг був насамперед орієнтований на жертв насильства у ранньому дитинстві, які страждають від впливу його наслідків на доросле життя[10].

Ефективність ред.

Лікування посттравматичного стресу для солдата ред.

Дослідження, опубліковане у 2016 році, продемонструвало ефективність рескриптингу в психотерапії німецьких солдатів, які страждають від ПТСР та пов'язаного з ним вживання наркотиків. У вибірку увійшли 24 солдати-чоловіки, які отримали тяжку травму, пов'язану з війною. 18 із 24 учасників дослідження повідомили про значне покращення свого емоційного стану та здатність успішно справлятися з травмою. Крім того, рівень їхньої провини, ймовірно, був значно знижений. У ході дослідження учасники залишалися в лікарні Бундесверу в Берліні протягом шести тижнів і щодня отримували 50-100-хвилинні сеанси терапії за індивідуально складеним планом лікування[11].

Помоги людям с попытками самоубийства ред.

Кінець 2013 року включає дві групи по 13 учнів, депресія та суї Смерті наших дітей передувала масштабна депресія в Бека. Вибірка в основному складалася з жінок у віці 20 років, які страждають від тяжкої депресії. Перед закінченням 90-хвилинного сценарного сеансу вони детально розповіли про своїх переживаннях, які зіткнулися з травмуючими бразами. Ціль була включена в те, щоб створити нову, підвищену самооцінку середини з когнітивної точки зору. У разі суїцидальності сповіщали вчителів. Наступним кроком є ​​проведення подальших досліджень у цьому регіоні, можливо, вам слід надіслати більше інформації[12]. Цей маршрут також був раніше вперше випробуваний у тому ж місці допомоги[13].

Примітки ред.

  1. ↑ Кадыров Р.В., Родникова Е.А. (2022). Вина выжившего в психотерапии ПТСР. «Личность в экстремальных условиях и кризисных ситуациях жизнедеятельности» — Сборник научных статей XI Международной научно-практической конференции под редакцией Р.В. Кадырова (рос.). ИП Кеньшенская Виктория Валерьевна (издательство "Зебра"), Ульяновск.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Brockman, Robert N.; Calvert, Fiona L. (1 березня 2017). Imagery Rescripting for PTSD and Personality Disorders: Theory and Application. Journal of Contemporary Psychotherapy (англ.). Т. 47, № 1. с. 23—30. doi:10.1007/s10879-016-9329-4. ISSN 1573-3564. Процитовано 31 січня 2024.
  3. ↑ Arntz, Arnoud (2012-04). Imagery Rescripting as a Therapeutic Technique: Review of Clinical Trials, Basic Studies, and Research Agenda. Journal of Experimental Psychopathology (англ.). Т. 3, № 2. с. 189—208. doi:10.5127/jep.024211. ISSN 2043-8087. Процитовано 31 січня 2024.
  4. ↑ а б Hackmann, Ann (1 листопада 2011). Imagery Rescripting in Posttraumatic Stress Disorder. Cognitive and Behavioral Practice. Т. 18, № 4. с. 424—432. doi:10.1016/j.cbpra.2010.06.006. ISSN 1077-7229. Процитовано 31 січня 2024.
  5. ↑ Boterhoven de Haan, K., Lee, C., Fassbinder, E., Voncken, M., Meewisse, M., Es, S., Menninga, S., Kousemaker, M. & Arntz, A. Imagery rescripting and eye movement desensitization and reprocessing for treatment of adults with childhood trauma-related post-traumatic stress disorder: IREM study design. BMC Psychiatry.
  6. ↑ Romano, Mia; Moscovitch, David A.; Huppert, Jonathan D.; Reimer, Susanna G.; Moscovitch, Morris (1 січня 2020). The effects of imagery rescripting on memory outcomes in social anxiety disorder. Journal of Anxiety Disorders. Т. 69. с. 102169. doi:10.1016/j.janxdis.2019.102169. ISSN 0887-6185. Процитовано 31 січня 2024.
  7. ↑ Morina, Nexhmedin; Lancee, Jaap; Arntz, Arnoud (1 червня 2017). Imagery rescripting as a clinical intervention for aversive memories: A meta-analysis. Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry. Т. 55. с. 6—15. doi:10.1016/j.jbtep.2016.11.003. ISSN 0005-7916. Процитовано 31 січня 2024.
  8. ↑ а б в г д Edwards, David (1 грудня 2007). Restructuring implicational meaning through memory-based imagery: Some historical notes. Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry. Т. 38, № 4. с. 306—316. doi:10.1016/j.jbtep.2007.10.001. ISSN 0005-7916. Процитовано 31 січня 2024.
  9. ↑ Blackwell, Simon E. (1 березня 2021). Mental Imagery in the Science and Practice of Cognitive Behaviour Therapy: Past, Present, and Future Perspectives. International Journal of Cognitive Therapy (англ.). Т. 14, № 1. с. 160—181. doi:10.1007/s41811-021-00102-0. ISSN 1937-1217. Процитовано 31 січня 2024.
  10. ↑ Smucker, Mervin R. (2005). Freeman, Arthur; Felgoise, Stephanie H.; Nezu, Christine M.; Nezu, Arthur M.; Reinecke, Mark A. (ред.). Imagery Rescripting and Reprocessing Therapy. Encyclopedia of Cognitive Behavior Therapy (англ.). Boston, MA: Springer US. с. 226—229. doi:10.1007/0-306-48581-8_63. ISBN 978-0-306-48581-7.
  11. ↑ Christina Alliger-Horn, Peter Lutz Zimmermann, and Mervyn Schmucker. "Guilt, shame and compassionate imagery in war: Traumatized German soldiers with PTSD, a pilot study." Journal of Clinical Medicine 5.10 (2016): 90.
  12. ↑ Rahnama, Shirin, Morteza Tarkhan, and Javad Khalatbari. "Effectiveness of imagery rescripting and reprocessing therapy on suicidal ideation in individuals with suicide attempt history." Procedia-social and behavioral sciences 84 (2013): 1095-1099.
  13. ↑ Steffen Moritz, Jana Ahlf-Schumacher, Birgit Hottenrott, Ulrike Peter, Stephanie Franck, Thomas Schnell, Helmut Peter, Brooke C. Schneider, Lena Jelinek. We cannot change the past, but we can change its meaning. A randomized controlled trial on the effects of self-help imagery rescripting on depression // Behaviour Research and Therapy. — 2018-05-01. — Т. 104. — С. 74–83. — ISSN 0005-7967. — DOI:10.1016/j.brat.2018.02.007.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рескриптинг&oldid=41741127