Рейс 175 United Airlines 11 вересня 2001 року
Рейс 175 United Airlines 11 вересня 2001 року — пасажирський авіарейс, який був захоплений в процесі здійснення терактів 11 вересня 2001 року. Він став другим літаком, задіяним в теракті. Авіалайнер Boeing 767-222 авіакомпанії «United Airlines» виконував щоденний ранковий внутрішній рейс UAL175 з Бостона до Лос-Анджелеса. Літак атакував південну вежу Всесвітнього торгового центру (ВТЦ) в Нью-Йорку. В результаті катастрофи загинули всі 65 осіб на борту літака, і точно невідома кількість людей, які перебували у вежі і поряд з нею.
| Рейс 175 United Airlines | |
|---|---|
 Траєкторія руху літака рейсу 11 вересня 2001 | |
| Загальні відомості | |
| Дата | 11 вересня 2001 |
| Час | 09:03 EST |
| Характер | Зіткнення з південною вежею ВТЦ |
| Причина | Теракт. Захоплення літака |
| Місце | ВТЦ, Нью-Йорк |
| Країна |  США
|
| Координати | 40°42′38″ пн. ш. 74°00′47″ зх. д. / 40.71056° пн. ш. 74.01306° зх. д. |
| Повітряне судно | |
| Авіакомпанія | United Airlines |
| Модель | Boeing 767-222 |
| Бортовий номер | N612UA |
| Серійний номер | 041 |
| Заводський номер | 21873 |
| Дата випуску | 27 січня 1983 |
| Рейс | UAL175 |
| Пункт вильоту | Логан, Бостон |
| Пункт призначення | Лос-Анджелес |
| Екіпаж | 9 |
| Пасажири | 56 (у т.ч. 5 терористів) |
| Вижило | 0 |
| Поранено | 0 |
| Загинуло | 65 (всі) + 612 на землі |
| Місце катастрофи на карті | |
  | |
| |
 Рейс 175 United Airlines 11 вересня 2001 року у Вікісховищі
| |
За тридцять хвилин після зльоту викрадачі увірвалися в кабіну пілотів і вбили командира і другого пілота, що дозволило викрадачеві і навченому пілотові Марвану Аль-Шеххі взяти керування літаком. На відміну від рейсу 011 American Airlines, на якому був відключений транспондер, транспондер рейсу 175 працював, літак відхилився від заданої траєкторії польоту і за чотири хвилини авіадиспетчери помітили ці зміни на 08:51 EST. Вони зробили кілька невдалих спроб зв'язатися з кабіною пілотів. Кілька пасажирів і членів екіпажу на борту зробили телефонні дзвінки з літака і надали інформацію про викрадачів і ситуації на борту.
Літак врізався в Південну Вежу ВТЦ о 09:03 EST. Захоплення рейсу UAL175 було узгоджене із захопленням рейсу AAL11, який протаранив верхню частину північної вежі 17 хвилинами раніше. Таран Південної Вежі рейсом 175 був єдиною катастрофою літака, яку бачили в прямому ефірі по всьому світу. Саме після катастрофи рейса 175 світ усвідомив, що таран обома літаками веж Всесвітнього торгового центру стався навмисно. Зіткнення і пожежа, що охопила Південну вежу, привели до обвалення хмарочоса за 56 хвилин після аварії, в результаті чого сотні людей загинули. Під час відновлювальних робіт на території Всесвітнього торгового центру рятувальниками були знайдені уламки літака і останки пасажирів рейсу 175, але багато інших фрагменти тіл так і не були ідентифіковані.
Літак ред.
Того дня рейс UAL175 здійснював Boeing 767-222 (реєстраційний номер N612UA, заводський 21873, серійний 041). Перший політ здійснив 27 січня 1983 року, 23 лютого того ж року переданий авіакомпанії «United Airlines». Оснащений двома двигунами Pratt & Whitney JT9D-7R4D. На день теракту здійснив 17 569 циклів «зліт-посадка» і налітав 66 647 годин.[1]
Екіпаж та пасажири ред.
Літак міг вмістити 168 пасажирів (10 в першому класі, 32 в бізнес-класі і 126 в економ-класі). Того ранку на борту знаходилося тільки 56 пасажирів і 9 членів екіпажу, коефіцієнт завантаження склав 33%, що значно нижче середнього коефіцієнта завантаження в 49%, який спостерігався протягом трьох місяців, що передували 11 вересня.[2]
Склад екіпажу рейсу 175 був таким:
- Командир повітряного судна (КПС) — 51-річний Віктор Сарачіні (англ. Victor Saracini).
- Другий пілот — 38-річний Майкл Хоррокс (англ. Michael Horrocks).
У салоні літака працювали 7 бортпровідників:
- Роберт Фенгман (англ. Robert Fangman), 33 роки.
- Емі Джаррет (англ. Amy Jarret), 28 років.
- Катрін Лабора (англ. Kathryn LaBorie), 44 роки.
- Альфред Маршан (англ. Alfred Marchand), 44 роки.
- Емі Кінг (англ. Amy King), 29 років.
- Майкл Тарроу (англ. Michael Tarrow), 38 років.
- Аліша Тайтус (англ. Alicia Titus), 28 років.[3]
Виключаючи викрадачів, на борту рейсу 175 серед пасажирів були 35 чоловіків, 12 жінок і троє дітей у віці до 5 років.[4]
Терористи ред.
На борту літака перебувало п'ять терористів:
- Марван Аль-Шеххі (англ. Marwan Al-Shehhi) (ОАЕ) — лідер групи і пілот. Отримав ліцензію комерційного пілота під час навчання в Південній Флориді, пройшовши курс разом з викрадачем рейсу AAL11 і главою групи терористів Мухаммедом Аттою.
- Фаєз Баніхаммад (англ. Fayez Banihammad) (ОАЕ).
- Хамза Аль-Гамді (англ. Hamza Al-Ghamdi) (Саудівська Аравія).
- Ахмед Аль-Гамді (англ. Ahmed Al-Ghamdi) (Саудівська Аравія).
- Моханда Аль-Шехрі (англ. Mohand Al-Shehri) (Саудівська Аравія).
13 серпня 2001 року Марван Аль-Шеххі придбав два чотиридюймових кишенькових ножі в магазині «Sports Authority» в Бойнтон-Біч (Флорида), тоді ж Баніхаммад купив ножі в «Walmart», а Хамза Аль-Гамді придбав багатофункціональний інструмент «Leatherman».[5][6]
На початку вересня того ж року група терористів рейсу 175 прибула до Бостона з Флориди. Брати Аль-Гамді приїхали разом 7 вересня і оселилися в готелі «Charles Hotel» в Кембриджі (Массачусетс). Наступного дня вони переїхали в готель «Days Inn» у Бостоні. Фаєз Баніхаммад вилетів з Флориди до Бостона разом з Мохандою Аль-Шехрі 8 вересня і вони оселилися в готелі «Мілнер» в Бостоні. Марван Аль-Шеххі прибув до Бостона 9 вересня і теж зупинився в готелі «Мілнер», де жив в одній кімнаті з Мухаммедом Аттою.[7]
Примітки ред.
- ↑ Brief of Accident. National Transportation Safety Board. 7 березня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2006. Процитовано 17 червня 2008.
- ↑ Staff Report – «We Have Some Planes»: The Four Flights — a Chronology (PDF). National Commission on Terrorist Attacks Upon the United States. Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2006. Процитовано 17 червня 2008.
- ↑ United Airlines Flight 175. CNN. 2001. Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 17 червня 2008.
- ↑ Flight 175 Victim List. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 9 червня 2012.
- ↑ Federal Bureau of Investigation (4 лютого 2008). Hijackers' Timeline (PDF). NEFA Foundation. с. 218. Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2012. Процитовано 6 жовтня 2008.
- ↑ Staff Monograph on the "Four Flights and Civil Aviation Security" (PDF). National Commission on Terrorist Attacks Upon the United States. September 2005. с. 17—26. Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2006. Процитовано 14 серпня 2008.
- ↑ Federal Bureau of Investigation (4 лютого 2008). Hijackers' Timeline (PDF). NEFA Foundation. с. 261—274. Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2012. Процитовано 6 жовтня 2008.