Реал Бетіс

«Реал Бетіс»
Повна назва	Real Betis Balompié, S.A.D.
Прізвисько	Los Mejores («найкращі»),; Los Verdiblancos («зелено-білі»),; Los Verderones («зелені»),; Heliopolitanos («геліополіти»),; El Glorioso («славні»),; Béticos («бетікос»)
Коротка назва	Бетіс
Засновано	12 вересня 1907
Населений пункт	Севілья, Іспанія
Стадіон	«Беніто Вільямарін»
Вміщує	60 720
Президент	Анхель Аро Ґарсія
Головний тренер	Мануель Пеллегріні
Ліга	Ла-Ліга
2023/24	7-е місце
Вебсайт	Офіційний сайт

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Реал.

«Реа́л Бе́тіс» (ісп. Real Betis Balompié) — іспанський професійний футбольний клуб із Севільї, Андалусія. Заснований 1907 року. Виступає в Ла-Лізі, вищому дивізіоні іспанського футболу. Домашні ігри проводить на стадіоні «Беніто Вільямарін», який вміщує 60 720 глядачів.

«Реал Бетіс» здобув чемпіонський титул в 1935 році та Кубки Іспанії в 1977, 2005 та 2022 роках. Враховуючи бурхливу історію клубу та численні вильоти, його девіз — Хай живе Бетіс, навіть якщо він програє! (ісп. ¡Viva el Betis manque pierda!).

Історія

Створення клубу

Офіційною датою заснування клубу вважається 12 вересня 1907 року.

У 1905 році в Севільї — четвертому за величиною місті Іспанії — з ініціативи місцевої влади було вирішено створити футбольний клуб, якому відразу ж дали назву міста — Sevilla Football Club. Так як бажаючих виступати за неї футболістів було багато (Андалусія є найбільшим регіоном Іспанії як по території, так і за чисельністю населення), керівництво новоявленого клубу вирішило відбирати гравців тільки з певної категорії, а саме — представників вищого класу. Отже, для всіх інших дверей в команду були закриті.

Подібна політика викликала хвилю обурення в суспільстві. Через два роки студенти політехнічного коледжу Севільї з вулиці Сервантеса вирішили створити свій окремий клуб, на противагу існуючим і дали йому назву Sevilla Balompie. Трохи пізніше до них приєдналися деякі керівники «Севільї», незадоволені політикою відбору гравців. Таким чином, в 1907 році в Севільї було два футбольних клуби — Sevilla Football Club і Sevilla Balompie.

У 1910 році був створений ще один клуб — Betis Football Club, названий на честь річки Гвадалквівір. У 1914 році Sevilla Balompie і Betis Football Club злилися воєдино і утворився клуб Betis Balompie. У тому ж році в знак особливої уваги і заступництва з боку королівського двору він отримав приставку «Real», яка в такт політичним змінам в країні то відпадала, то з'являлася знову.

Кольори клубу

Кольори клубу також сягають своїм корінням глибоко в історію. Спочатку ні у Sevilla Balompie, ні у Betis Football Club не було якихось певних кольорів. Команди грали в простих футбольних формах, що мали чорно-біле забарвлення, рідше використовувався фіолетовий колір. В 1912 році Мануель Рамос Асенсіо, один із засновників клубу, повернувся з Глазго з комплектом зелено-чорних смугастих футболок, подарованих місцевим клубом Селтік, і запропонував «Бетісу» прийняти ці кольори. Таку забарвлення згодом порахували нещасливим, так як в формі кельтів команда програла кілька матчів поспіль і пізніше було вирішено взяти кольори прапора Андалусії, прийнятого в 1918 році.

Зеленим прапором, що з'явилися в Андалусії в VIII столітті, був штандарт Династії Омеядів, на якому білий колір перетинає зелений колір, символізуючи союз двох народі: Омеядів і Альмодахів.

18 липня 1195 року альмохадской султан Якуб аль-Мансур (Юсуф II) розбив Альфонсо VIII Кастильського в Битві при Аларкосе. У нагадування про цю перемогу було наказано повісити біло-зелений прапор на будівлю Севільської мечеті. Таким чином, білий і зелений кольори стали символом Андалусії, що згодом вплинуло на формування колірної гами нинішнього «Бетіса».

Склад команди

Станом на 23 грудня 2024^[1]

№	Поз.	Гравець
1	ВР	Руй Сілва
2	ЗХ	Ектор Бельєрін
3	ЗХ	Дієго Льоренте
4	ПЗ	Джонні Кардозо
5	ЗХ	Марк Бартра
6	ЗХ	Натан
7	НП	Хуанмі
8	НП	Вітор Роке
9	НП	Есек'єль Авіла
10	НП	Абде Еззальзулі
11	НП	Седрік Бакамбу
12	ЗХ	Рікардо Родрігес
13	ВР	Адріан

№	Поз.	Гравець
14	ПЗ	Вілліан Карвалью
15	ЗХ	Ромен Перро
16	ПЗ	Серхі Альтіміра
18	ПЗ	Пабло Форнальс
19	ПЗ	Ікер Лосада
20	ПЗ	Джовані Ло Сельсо
21	ПЗ	Марк Рока
22	ПЗ	Іско
23	ЗХ	Юссуф Сабалі
24	НП	Айтор Руїбаль (капітан)
25	ВР	Фран Вієйтес
32	ЗХ	Нобель Менді
38	НП	Ассан Діао

‎Досягнення

Цікавий факт

Клуб став першим в «Ла лізі» за засудженими до ув'язнення гравцями що брали участь у договірних матчах^[2]^[3].

Чемпіон Іспанії (1): 1935
Володар кубка Іспанії (3): 1977, 2005, 2022

Виступи в єврокубках

Сезон	Змагання	Раунд	Клуб	Вдома	На виїзді	В сукупності
1977–78	Кубок володарів кубків	1Р	Мілан	2–0	1–2	3–2
		2Р	Локомотив Лейпциг	2–1	1–1	3–2
		1/4	Динамо Москва	0–0	0–3	0–3
1982–83	Кубок УЄФА	1Р	Бенфіка	1–2	1–2	2–4
1984–85	Кубок УЄФА	1Р	Університатя Крайова	1–0	0–1	1–1, 3–5 (п)
1995–96	Кубок УЄФА	1Р	Фенербахче	2–0	2–1	4–1
		2Р	Кайзерслаутерн	1–0	3–1	4–1
		3Р	Бордо	2–1	0–2	2–3
1997–98	Кубок володарів кубків	1Р	БВСК	2–0	2–0	4–0
		2Р	Копенгаген	2–0	1–1	3–1
		1/4	Челсі	1–2	1–3	2–5
1998–99	Кубок УЄФА	1Р	Вайле	5–0	0–1	5–1
		2Р	Віллем II	3–0	1–1	4–1
		3Р	Болонья	1–0	1–4	2–4
2002–03	Кубок УЄФА	1Р	Зімбру	2–1	2–0	4–1
		2Р	Вікторія Жижков	3–0	1–0	4–0
		3Р	Осер	1–0	0–2	1–2
2005–06	Ліга чемпіонів	3КР	Монако	1–0	2–2	3–2
		Група G	Ліверпуль	1–2	0–0	3-є
			Андерлехт	0–1	1–0
			Челсі	1–0	0–4
	Кубок УЄФА	1/16	АЗ	2–0	1–2 (дч)	3–2
	Кубок УЄФА	1/8	Стяуа	0–3	0–0	0–3
2013–14	Ліга Європи	ПО	Яблонець	6–0	2–1	8–1
		Група I	Ліон	0–0	0–1	2-е
			Віторія Гімарайнш	1–0	1–0
			Рієка	0–0	1–1
		1/16	Рубін Казань	1–1	2–0	3–1
		1/8	Севілья	0–2	2–0 (дч)	2–2, 3–4 (п)
2018–19	Ліга Європи	Група F	Олімпіакос	1–0	0–0	1-е
			Ф91 Дюделанж	3–0	0–0
			Мілан	1–1	2–1
		1/16	Ренн	1–3	3–3	4–6
2021–22	Ліга Європи УЄФА	Група	Баєр 04	1–1	0–4	2-е
			Селтік	4–3	2–3
			Ференцварош	2–0	3–1
		ПО	Зеніт (Санкт-Петербург)	0–0	3–2	3–2
		1/8	Айнтрахт	1–2	1–1 (дч)	2–3
2022–23	Ліга Європи УЄФА	Група	ГІК	3–0	2–0	1-е
			Лудогорець	3–2	1–0
			Рома	1–1	2–1
		1/8	Манчестер Юнайтед	0–1	1–4	1–5
2023–24	Ліга Європи УЄФА	Група	Рейнджерс	2–3	0–1	3-тє
			Спарта (Прага)	2–1	0–1
			Аріс (Лімасол)	4–1	1–0
	Ліга конференцій УЄФА	ПО	Динамо (Загреб)	0–1	1–1	1–2
2024–25	Ліга конференцій УЄФА	КПО	Кривбас		2–0