Ратина сірочерева
вид птахів
| Ратина сірочерева | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_Timaliidae_-_bird_skin_specimen.jpeg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Turdinus macrodactylus (Strickland, 1844) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Napothera macrodactyla | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Рати́на сірочерева[2] (Turdinus macrodactylus) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Південно-Східній Азії.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[3]
- T. m. macrodactylus (Strickland, 1844) — Малайський півострів;
- T. m. beauforti Voous, 1950 — Суматра;
- T. m. lepidopleura (Bonaparte, 1850) — Ява.
Поширення і екологія ред.
Сірочереві ратини мешкають в Індонезії, Малайзії і Таїланді. Імовірно, вимерли в Сінгапурі. Вони живуть у підліску вологих рівнинних тропічних лісах.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Сірочеревим ратинам загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Turdinus macrodactylus. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 23 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |