Науковий расизм

	Науковий расизм
Значима особа	Франсуа Берньє, Роберт Бойль, Henri de Boulainvilliersd, Richard Bradleyd і Henry Home, Lord Kamesd
	Науковий расизм у Вікісховищі

Теорія расових ознак людей (ентнічних груп або цілих народів), які мають вплив на їхню історію, культуру та загальний рівень розвитку; терміни, використовувані критиками для опису використання наукових методів і гіпотез для вирішення расових питань.^[1]. В основу расової теорії покладені природні знання про відмінність людських рас, що накопичились за весь час існування людства.

Витоки наукового расизму

Не зважаючи на те, що расову теорію вперше було сформована не більше як півтора сторіччя тому, людство ґрунтовно усвідомило поділ на раси значно раніше, але довго не могли пояснити причини цих відмінностей. Наприклад, у міфах древніх греків виникнення людей з чорною шкірою пояснювалося необережністю сина бога Геліоса Фаєтона, що на сонячній колісниці так наблизився до Землі, що обпік білих людей, що стояли на ній. Грецькі філософи в поясненнях причин виникнення рас велике значення додавали клімату. Величезне значення у формуванні сучасної расової теорії мала епоха колоніалізму, коли європейці тісно зіштовхнулися з негроїдними народами Африки та індіанськими племенами Американського континенту. Тоді європейські колонізатори усвідомили, що ці народи перебувають на нижчому щаблі розвитку, ніж вони самі. Однією з причин, якими білі колонізатори пояснювали свою зверхність над інородними племенами, була їхня расова неповноцінність.

Антропологія і расова теорія

Антропологічно расова теорія має досить тверде підґрунтя^{[джерело?]}. Як відомо^{[джерело?]}, сьогодні на Землі існує три основні раси — Європеоїдна, Негроїдна та Монголоїдна. Такий расовий поділ вперше було запропоновано французьким медиком та мандрівником Франсуа Берньє в 1684 році.

Дівчата-представниці трьох основних рас


Європеоїдна	Монголоїдна	Негроїдна

Між сучасними расами окрім зовнішніх відмінностей є також багато інших дуже важливих морфофізіологічних відмінностей. Так раси відрізняються розміром геніталій,розміром очей, структурою волосся і кісток,кількістю еретроцитів, життєвою ємкістю легень, частотою пульсу, складом слини і вушної сірки,особливостями будови тазу,певними ознаками в будові зубів, тривалістю вагітності,рівнем інтелекту, частотою виникнення різних хвороб, особливостями будови черепа, розміром мозку та багатьма іншими ознаками^{[джерело?]}.

Історія расової теорії

Вагомий внесок у становлення сучасної теорії був зроблений вченими-антропологами наприкінці XIX — на початку XX століття. Саме на цей період припадає життя та діяльність видатних діячів цієї галузі, серед яких Жозеф Гобіно, Х'юстон Стюарт Чемберлен, Ріхард Вагнер та відомий німецький філософ Фрідріх Ніцше.

Ганс Гюнтер

Але найвагоміший вклад у розвиток європейської расової теорії зробив німецький антрополог Ганс Гюнтер. За теорією Гюнтера кожна раса має певні здібності до розумової та фізичної праці, або навпаки — задатки до лінощів та неуцтва. Основними критеріями, за якими цей вчений визначав приналежність певної людини до якого-небудь расового типу були пропорції черепа, колір волосся та очей та пігментація шкіри. Також важливими критеріями у теорії Гюнтера є зріст та пропорційність анатомічної будови тіла. За такими критеріями вчений класифікував основні типи європеоїдної раси:

Найбільше значення серед усіх європейців Ганс Гюнтер надавав Нордичній расі, оскільки вважав нордидів найдосконалішим расовим типом людини, хоча іншим расовим типам європейців також надавалося велике значення.

Повним же протиставленням Європеоїдам Гюнтер вважав "семітів" (середземноморська раса), яких було визнано «нижчою расою», тобто расою, що знаходиться набагато нижче за потенційним рівнем розвитку.

Класифікація основних расових типів Європи за Отто Рехе:

Нордична раса
Фальська раса
Західноєвропейська раса
Динарська раса
Східноєвропейська раса
Східно-балтійська раса

Див. також

Посилання

Іван Франко. Раса. Нація. Герої (аудіокнига). НТШ — 1899. НБУ (галіс.)

Примітки

↑ Ostensibly scientific": cf. Adam Kuper, Jessica Kuper (eds.), The social science encyclopedia (1996), «Racism», p. 716: «This [sc. scientific] racism entailed the use of 'scientific techniques', to sanction the belief in European and American racial superiority»; Routledge Encyclopedia of Philosophy: Questions to sociobiology (1998), «Race, theories of», p. 18: «Its exponents [sc. of scientific racism] tended to equate race with species and claimed that it constituted a scientific explanation of human history»; Terry Jay Ellingson, The myth of the noble savage (2001), 147ff. «In scientific racism, the racism was never very scientific; nor, it could at least be argued, was whatever met the qualifications of actual science ever very racist» (p. 151); Paul A. Erickson, Liam D. Murphy, A History of Anthropological Theory (2008), p. 152: «Scientific racism: Improper or incorrect science that actively or passively supports racism».

[1] Ostensibly scientific": cf. Adam Kuper, Jessica Kuper (eds.), The social science encyclopedia (1996), «Racism», p. 716: «This [sc. scientific] racism entailed the use of 'scientific techniques', to sanction the belief in European and American racial superiority»; Routledge Encyclopedia of Philosophy: Questions to sociobiology (1998), «Race, theories of», p. 18: «Its exponents [sc. of scientific racism] tended to equate race with species and claimed that it constituted a scientific explanation of human history»; Terry Jay Ellingson, The myth of the noble savage (2001), 147ff. «In scientific racism, the racism was never very scientific; nor, it could at least be argued, was whatever met the qualifications of actual science ever very racist» (p. 151); Paul A. Erickson, Liam D. Murphy, A History of Anthropological Theory (2008), p. 152: «Scientific racism: Improper or incorrect science that actively or passively supports racism».

[1]