Відкрити головне меню

Рамкові програми з наукових досліджень та технологічного розвитку

FP6, FP7, H2020 тощо

Рамкові програми з наукових досліджень та технологічного розвитку, які також називаються просто рамкові програми — програми фінансування, які створює Європейський Союз з метою підтримки і заохочення досліджень в Європейському науковому просторі (англ. European Research Area — ERA). Конкретні цілі та дії програм є різними в різні фінансові періоди.

Термін «Рамкова Програма» (англ. Framework Program — FP ), що позначає комплексну єдину систему фінансування Європейською Комісією (урядом Європейського Союзу) скоординованих загальноєвропейських актуальних наукових досліджень у межах певного періоду (рамок), був рекомендований для застосування і затверджений на Римській Зустрічі на вищому рівні провідних европейских країн у 1983 р. «Рамкова програма» - основний інструмент Європейського Союзу у фінансуванні науково-дослідних робіт, як передбачено Угодою про утворення Європейського Співтовариства (частина 3, параграф XVIII, стаття 166, стор.114. Брюссель, Бельгія, 1984р.). З 1984 р. було профінансовано і реалізовано 7 таких рамкових програм[1], а зараз реалізується восьма програма FP8.

Зміст

Бюджет програмРедагувати

Рамкова програма Період Бюджет в мільярдах
FP1 1984–1988 € 3.75
FP2 1987–1991 € 5.396
FP3 1990–1994 € 6.6
FP4 1994–1998 € 13.215
FP5 1998–2002 € 14.96
FP6 2002–2006 € 17.883
FP7 2007–2013 € 50.521 протягом 7 років

+ € 2.7 для Євратому протягом 5 років[2]

FP8 (Horizon 2020)[3] 2014–2020 €80 (приблизно)[4]

П'ять Пріоритетних Напрямків FP7Редагувати

Сьома рамкова програма FP7[5] визначає п'ять пріоритетних напрямків розвитку:

  1. «Співпраця» — стимуляція наукового співробітництва, бюджет: 32,14 млрд. євро (64% від усього бюджету FP7).
  2. «Ідеї» — дослідження нових ідей на межі невідомого, бюджет: 7,510 млрд. євро (14,97 %).
  3. «Люди» — залучення людського потенціалу, бюджет: 4,750 млрд. євро (9,4 %).
  4. «Можливості» — науково-дослідні можливості, бюджет: 4,097 млрд. євро (8,11%).
  5. «Створення Європейського Спільного Наукового Центру» — неядерні дослідження, бюджет: 1,751 млрд. євро (3,46%).

Пріоритетні темиРедагувати

  1. «Здоров'я» ( 6,100 млрд євро або 12,6 % від загального бюджету FP7).
  2. «Продукти харчування , сільське господарство , рибальство і біотехнології » (1,935 млрд євро або 3,82% від загального бюджету FP7).
  3. «Інформаційні та комунікаційні технології» ( 9,050 млрд євро або 17,91 % від загального бюджету FP7).
  4. «Нанонауки, нанотехнології, матеріали та нові технології виробництва » (3,475 млрд євро або 6,87 % від загального бюджету FP7).
  5. «Енергетика» ( 2,350 млрд євро або 4,65% від загального бюджету FP7).
  6. «Довкілля , включаючи зміну клімату » ( 1,890 млрд євро або 3,74 % від загального бюджету FP7).
  7. «Транспорт» (включаючи «аеронавтику») (4,160 млрд євро або 8,23 % від загального бюджету FP7).
  8. «Соціо-економічні та гуманітарні науки» (0,623 млрд євро або 1,23 % від загального бюджету FP7).
  9. «Космос» (1,430 млрд євро або 2,82 % від загального бюджету FP7).
  10. «Безпека» ( 1,400 млрд євро або 2,76 % від загального бюджету FP7).

Європейські технологічні платформиРедагувати

За кожною з цих тем стоять окремі так звані Європейські технологічні платформи -- ЄТП (англ. European Technology Platform, ETP), що забезпечують діалог між науковими співтовариствами зі сміжних галузей і мають власні стратегії напрямків розвитку наукових досліджень. Метою створення цих ЄТП є ефективна розробка економічно обґрунтованих програм наукових досліджень та швидке впровадження наукових результатів у практику.

За задумом Європейської комісії, розвиток ЄТП забезпечить ефективність європейських інвестицій у науково-дослідну галузь, а саме:

  • підтримає конкурентоспроможність європейських компаній;
  • дасть можливість уникнути таких небажаних ситуацій, коли великі капіталовкладення (інвестиції) ЄС в розвиток науково-дослідного сектору не дають очікуваної користі;
  • надасть бажаної форми Європейському науковому простору (European Research Area, ERA), керуючи ним на секторальній основі.

За останні роки було створено більше 30-ти ЄТП, що охоплюють різноманітні галузі економіки і науки, в тому числі:

  • у традиційних виробництвах, таких як «Сталь», «Стала хімія», «Текстиль і одяг»,
  • стратегічних важливих напрямках, таких як Аеронавтка і Космос («Великі крила і фюзеляж»),
  • ключових напрямках зрівноваженого розвитку, наприклад, «Рослини для майбутнього», «Їжа для життя», «Водозабезпеченість і санітарія»,
  • розвиток технологій виробництва нових товарів і послуг (ЄТП у сфері інформаційно-комунікаційних технологій як от «Інноваційні медичні ініціативи» тощо).

ЄТП, як правило, очолює індустрія і за своєю структурою вони часто є приватно-державними організаціями. Принцип роботи останніх є взаємовигідне партнерство — вони зобов'язуються перед Європейською Комісією нести відповідальність за організацію інновацій і об'єднання усіх зацікавлених сторін і структур для вирішення завдань стратегічних досліджень в ключових галузях Європейської індустрії.

Участь України у конкурсах INCOРедагувати

Росія та інші Нові Незалежні Держави (ННД ) займають останні місця за результатами участі у конкурсах з міжнародного співробітництва (International Cooperation — INCO) серед інших «третіх» країн щодо кількості контрактів, числа учасників (виняток - Латинська Америка - вона займає саме останнє місце) і обсягу освоєного фінансування, наданого з боку ЄС.

За результатами участі у конкурсах INCO Україна займає 2-е місце після Росії : 11 українських науково-дослідницьких команд брали участь у виконанні 10 спільних проектів (підписано 10 контрактів на загальну суму 740 523 євро, виділених Європейською Комісією, яка профінансувала участь саме українських учасників). Для порівняння: 26 контрактів було підписано з 68-ма організаціями Росії на загальну суму 4907997 євро; 5 контрактів було підписано з 9-ма організаціями Узбекистану з загальним обсягом фінансування з боку ЄС - 584517 євро.

Частка участі в конкурсах INCO Росії серед ННД щодо кількості підписаних контрактів, числа учасників і обсягу фінансування з боку ЄС становить 67,6 %. Україна, Узбекистан і Казахстан займають друге, третє і четверте місця та їх частки відповідно становлять - 10,2% , 8,1% та 4,7%.

ПриміткиРедагувати

  1. FP7 - СЕДЬМАЯ РАМОЧНАЯ ПРОГРАММ(рос.)
  2. How is FP 7 structured? from FP7 in Brief. European Commission. Процитовано 31 July 2011. 
  3. Cordis. The EU Framework Programme for Research and Innovation. Процитовано 19 July 2012. 
  4. Grove, Jack (28 July 2011). Grove, Jack "'Triple miracle' sees huge rise in EU funds for frontier research", Times Higher Education, 28 July 2011. Timeshighereducation.co.uk. Процитовано 29 November 2011. 
  5. РП7 - ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати