Рак Анастасія Трохимівна

українська народна художниця

Рак Анастасія Трохимівна (Дегтяр) (* 1922, Васильки, Лохвицький район, Полтавська область — † 15 січня 2014, Київ) — українська народна художниця, відома роботами в стилі примітивізму, живописом на склі. Членкиня Національної спілки митців народного мистецтва України.

Рак Анастасія Трохимівна
Народився 1922
Лохвицький район, Полтавська область
Помер 15 січня 2014(2014-01-15)
Діяльність художниця

Біографія ред.

Народилася в сім'ї порівняно заможних селян в селі Васильки у Лохвицькому районі Полтавської області. Сім'я пережила Голодомор, прийняла до себе дітей материної сестри, батьки котрих померли від голоду. Перед війною Анастасія вступила до Лубенського педінституту. У 1942 році Анастасію забрали до Німеччини на примусові роботи. Працювала на годинниковій фабриці в місті Карлсруе. Після війни закінчила педучилище у Лохвиці, стала вчителювати в селі Ісківці, де зустріла у 1947 році військового Василя, з яким одружилась. Сім'я переїхала на Далекий Схід і лише в 1960-х повернулася в Україну та оселилася в Кривому Розі. Анастасія пропрацювала там 20 років вихователькою в дитячому садку. Виростила трьох дітей. В останні роки Анастасія Рак мешкала в Києві разом з сином Володимиром, художником, реставратором та співробітником Музею Івана Гончара. Померла взимку 2014 року.

Творчість ред.

Малювати Рак почала ще до Другої світової війни, продовжила в Німеччині, куди її забрали на роботи. Її картини помітили, й вони навіть приносили гроші. Коли війна скінчилася, повернулася у Васильки. В Україні творити було ніколи та й ні для кого: людям заборонили цікавитися народною творчістю. Малювала тільки для рідних та знайомих.

Діти Анастасії Рак організували її першу виставку, коли їй було 68. На Дні української культури в Парижі роботи художниці було виставлено в Музеї людини, виставку було подовжено на вісім місяців, Анастасію Рак запросили провести майстер-клас. Париж повернув їй віру в себе. З 2000 року Рак активно почала творити, повторила по пам'яті свої ранні роботи, перейшла від ніжних кольорів до інтенсивніших тонів.

Живопис на склі Анастасії Рак характеризоється простотою і глибиною зображуваного. Картини Рак зберігаються у Державному музеї українського народного мистецтва, Народному музеї народної архітектури і побуту, музеї Івана Гончара, Державному музеї Т. Г. Шевченка, Державному музеї літератури, Запорізькому художньому музеї, у Музеї людини в Парижі.

Виставки ред.

У 2010 році виставка Анастасії Рак відбулася в Одеському музеї західного та східного мистецтва.[1]

У 2012 році Музей Івана Гончара організував виставку робіт Анастасії Рак присвячену її 90-літтю.

Друковані видання ред.

Анастасії Рак присвячено одне з видань Музею людини 1999 року.

Посилання ред.

Джерела ред.