Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

«Ракета» — марка годинників, що випускається Петродворцовим годинниковим заводом, найстарішим заводом Росії, який займався у ті часи точною обробкою каменів. Підприємство входило в число 13 найбільших годинникових заводів Радянського Союзу, де з 1949 року було налагоджено масове виробництво годинників для персонального використання на основі привезених після війни з Німеччини креслень, устаткування. Годинники «Ракета», вироблені в Петродворці, експортувалися більше ніж в 30 країн світу.

Ракета
Типторговельна марка
ГалузьВиготовлення наручних годинників
Засновано1861
Засновник(и)СРСР
Штаб-квартираПетергоф
Ключові особиЖак фон Польє
Продукціягодинники
Власник(и)Петродворцовий годинниковий завод
Холдингова компаніяПетродворцовий годинниковий завод
raketa.com
CMNS: Ракета у Вікісховищі
годинник Ракета 1985
годинник Ракета 1978

Походження назви

ред.

Перша партія годинників марки «Ракета» вийшла у світ в 1961 році. Назву годинників продиктувала епоха — 12 квітня 1961 року на кораблі Восток-1 Юрій Гагарін здійснив перший в історії людства політ в космічний простір. Ця подія і мала відображати назву «Ракета». Проте в країнах Західної Європи та Америки ця назва сприймалася негативно. У розпал холодної війни вона більше викликала асоціації з ракетою нового покоління Р-16, яка в тому ж 1962 році була прийнята в СРСР на озброєння.

Походження марки

ред.

Петродворцовому годинниковому заводу вже було більш ніж 200 років, коли він розпочав випуск годинників. До виробництва годинникових механізмів завод займався технічною обробкою каменів. У 1949 році була випущена перша партія наручних годинників марок «Перемога» 15 каменів з готових механізмів, що були привезені з першого Московського годинникового заводу ім. Кірова. Довгий час ззавод виготовляв лише лише циферблати, на яких стояло клеймо "ТТК", що означало завод точних технічних каменів. Лише в 50х роках завод почав працювати під маркою ПЧЗ(Петродвірцевий годинниковий завод). Однак працювати на чужих шаблонах завод не збирався і активно працював над власною оригінальною моделлю. Першою массовою моделлю вланого виробництва став годинник "Россія" - 2609. на 16 каменях. (Вважається що він перевершив модель годинника "Кіровські", але через циферблат з крупними фасками, на ньому неможливо було змонтувати календар, за що механізм прозвали "горбатою Россією", і зняли з виробництва). Пізніше (в 60х роках) на заводі створюється єдиний механізм для всіх моделей годинників «Ракета — 2609Н» і вже з 1964 року у заводу з'являється власна оригінальна марка годинників «Ракета» (Треба сказати що ракетою називалися годинники з кінця 50х років, після першого запуску ракети в космос. Але це була просто назва годинника, а не маркою продукції ПЧЗ. Причому найчастіше маркувалися так годинники калібру 2603, з боковою секундною стрілкою). Базовий механізм Петродворцового заводу «Ракета — 2609Н» та «Ракета — 2609НА» став одним з найкращих в країні. (Деякі спеціалісти вважають що він перевершив механізм "Россія" - 2609. До речі «Ракета — 2609НА» у виробництві називався також Россією, але "плоскою Россією", щоб відрізнити від "горбатої") На його основі випускаються більше двох десятків модифікацій годинників «Ракета»: з автоматичним заведенням, з календарем, з 24-годинний шкалою для полярників, антимагнітні, для сліпих. До 1980 року завод випускав 4600000 годинників на рік.

Перші моделі годинників «Ракета»

ред.

Першими годинниками під маркою «Ракета» стали моделі «Росія», «Рекорд», «Петродворець». Годинники «Рекорд» були другою оригінальною конструкцією. Досі вони залишаються найбільш плоскими з усіх, створених в СРСР. Їх висота — 2,7 міліметра, що не більше двох радянських п'ятикопійчаних монет, покладених одна на одну. У 1965 році «Рекорд» отримав золоту медаль міжнародної Лейпцігського ярмарку.

Нагороди

ред.
  • Золота медаль на Всесвітньому Лейпцигзькому ярмарку за годинник «Рекорд» (1965);
  • Золота медаль на Всесвітньому Лейпцигзькому ярмарку (1966);
  • Гран-прі Всесвітня виставка Експо-67 у Монреалі (1967);
  • Орден Трудового Червоного Прапора (1971).

Сучасні моделі

ред.
  • Петродворцовий Класик
  • Вічний Календар
  • Льотчик, годинник з визначенням часу в 24 часових поясах
  • Спорт-Академічні
  • Полярний годинник з визначенням часу в 24 часових поясах
  • Полярні на 12:00
  • Балерина
  • годинник для осіб, які працюють у складних метеорологічних умовах

Нова сторінка в історії заводу

ред.

У 2009 році був створений інвестиційний фонд, до якого увійшли як російські, так і іноземні інвестори. Серед тих, хто відкрито називає свої імена, — суцільно аристократичні прізвища. Найбільшим акціонером «Ракети» став граф Сергій Пален, чий предок був ініціатором змови проти імператора Павла I. До ради директорів входить і князь Ростислав Романов, прапрадідусем якого був цар Микола I Сьогодні Петродворцовий годинниковий завод виробляє власні годинникові механізми від «А» до «Я». Цим можуть похвалитися далеко не всі світові годинникові бренди, навіть у Швейцарії їх виготовляють близько 5 часових мануфактур. Петродворцовий Годинниковий Завод «Ракета» — один з останніх годинникових заводів, розташованих в своєму історичному будинку, там же, де його заснував Петро I, і випускають як власні годинникові механізми, так і годинник «Ракета».

У 2010 році до реклами «Ракети» приєдналася модель Наталія Водянова. Це перший російський бренд, з яким вона працює.

Швейцарські фахівці

ред.

У 2009 році до заводу були запрошені годинникові інженери зі Швейцарії, які в різний час працювали з Rolex, Breguet, Hautlence та ін. Зокрема Дамьен Суріс, який брав участь у розробці механізмів memoire 1 Maurice Lacroix і OPUS 12 і Ліонель Рой.

Ракета на Baselworld 2011

ред.

2011 року «Ракета» була представлена ​на виставці Baselworld 2011.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Сухорукова А. Е. Годинникових справ майстри: Розповідь про один заводі. Л.: Дитяча література, 1983. — 108 с.
  • Тютенкова А. Г. Звіряючи час. Л.: Ленвидат, 1986. — 181 с.
  • Ферсман А. Е., Влодавец Н. І. Державна Петергофська гранувальна фабрика в її минулому теперішньому й майбутньому. — Пг., 1922. — С.29.