Радянська контрольна комісія в Німеччині
Радянська контрольна комісія в Німеччині (скор. РКК; de: Sowjetische Kontrollkommission) — контрольний орган радянської військової адміністрації на території утвореної після закінчення Німецько-радянської війни Німецької Демократичної Республіки, яка існувала з 10 жовтня 1949 року по 27 травня 1953 року.
Історія ред.
Створення ред.
Радянську контрольну комісію в Німеччині було створено Рішенням Ради міністрів СРСР від 10 жовтня 1949 року, замість Радянської воєнної адміністрації в Німеччині. Головою Радянської контрольної комісії був призначений генерал армії Василь Іванович Чуйков. Заступник, політичний радник і керуючий справами, начальники управлінь і відділів, а також представники РКК в землях Німеччини і в Берліні затверджувалися Радою міністрів СРСР, за поданням голови РКК.[1]
Функції ред.
Радянська контрольна комісія в Німеччині здійснювала такі функції:
- забезпечувала виконання у східній зоні Німеччини встановлених угодами між союзними державами завдань окупації;
- контролювала здійснення Потсдамских та інших спільних угод Німеччини і сприяла подальшому розвитку НДР на демократичній і мирній основі;
- забезпечувала виконання німецьким урядом зобов'язань за репараційними поставками і покриттю окупаційних витрат;
- брала участь у роботі чотиристоронніх консультативних нарад;
- представляла доповіді радянському уряду про стан справ в НДР і Західній Німеччині.
Штат ред.
На середину листопада 1949 року штатна чисельність РКК (в тому числі на землях, великих містах і установи) становила 3831 співробітник, з них у представництвах працювали 1053 людини. Структурні органи РКК були, в основному, такими, як в розформованій РВАН.[2] Найбільш важливими і відповідно найбільш численними були управління репарацій (625 осіб), відділ транспорту (281 особа), відділ матеріальних балансів і торгівлі (180 осіб), відділ інформації (144 особи) і апарат політичного радника (140 осіб).
Крім п'яти земель представництва РКК були в 16 великих містах Німеччини.
Розформування ред.
27 травня 1953 року, у зв'язку з виконанням покладених на неї контрольних функцій, Радянська контрольна комісія в Німеччині була розформована.
Замість СКК був створений апарат Верховного комісара СРСР у Німеччині на чолі з Володимиром Семеновичем Семеновим, який раніше служив на посаді політичного радника РКК. В. С. Семенов стає також послом СРСР у НДР[3]. Апарат Верховного комісара СРСР у Німеччині зіграв вирішальну роль у придушенні масових антиурядових виступів, що почалися в Берліні і охопили всю територію НДР в червні 1953 року (див. Берлінське повстання 1953 року).
Апарат Верховного комісара СРСР у Німеччині був розформований у 1955 році, після підписання 20 вересня договору зі Східною Німеччиною про визнання суверенітету НДР.
В подальшому контроль над діяльністю органів влади НДР здійснювався посольством СРСР за підтримки Групи радянських військ у Німеччині.
Див. також ред.
- Радянська військова адміністрація в Німеччині
- Група радянських військ у Німеччині
- Табори для інтернованих в окупованій Німеччині
- Радянська зона окупації Німеччини
Примітки ред.
- ↑ ВОЕННАЯ ЛИТЕРАТУРА -[ Исследования ]- Семиряга М. И. Как мы управляли Германией
- ↑ Регистрация фирм в Москве" Blog Archive" Заявление председателя Советской контрольной комиссии в Германии генерала армии В. И. Чуйкова в связи с созданием Советской контрол…[недоступне посилання з Октябрь 2019]
- ↑ Семиряга «Как мы управляли Германией» / Часть I.
Література ред.
- Семиряга М. В. Як ми управляли Німеччиною — М.: Російська політична енциклопедія (РОССПЭН), 1995. — 400 с. — Тираж 3000 примірників — ISBN 5-86004-032-6
- Das SKK-Statut. Zur Geschichte der Sowjetischen Kontrollkommission in Deutschland 1949 bis 1953. Eine Dokumentation. (im Auftrag des Instituts für Zeitgeschichte zusammengestellt und eingeleitet von Elke Scherstjanoi), Saur, München 1998, ISBN 3-598-11333-1.
- Siegfried Prokop: Der 17. Juni 1953. Geschichtsmythen und historische Prozesse. Konzepte — Zeitzeugen — Chronik der Ereignisse (= Hefte zur DDR-Geschichte; Bd. 81), Berlin 2003.