Радюкевич Леонід Володимирович

Леонід Володимирович Радюкевич (21 грудня 1932(19321221), місто Мінськ, тепер Республіка Білорусь) — радянський державний діяч, генеральний директор Магнітогорського металургійного комбінату Челябінської області, 1-й заступник міністра чорної металургії СРСР, 1-й заступник міністра металургії СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Радюкевич Леонід Володимирович
Народився	21 грудня 1932(1932-12-21) (91 рік) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик, металург
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в родині інженера. У 1933 році родина переїхала до міста Магнітогорська, де батько працював в Управлінні головного енергетика Магнітогорського металургійного комбінату. Леонід Радюкевич закінчив середню школу в місті Магнітогорську.

У 1955 році закінчив Магнітогорський гірничо-металургійний інститут, інженер-металург.

У 1955—1970 роках — вальцювальник, старший вальцювальник, майстер, начальник відділення 3-го листопрокатного цеху, заступник начальника і начальник 5-го листопрокатного цеху Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

Член КПРС з 1959 року.

У 1970—1972 роках — головний прокатник, у 1972—1977 роках — начальник виробничого відділу — заступник головного інженера Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

У 1977—1979 роках — начальник виробничого управління Міністерства чорної металургії СРСР.

У вересні 1979 — вересні 1985 року — директор, генеральний директор Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна Челябінської області.

У 1985—1989 роках — 1-й заступник міністра чорної металургії СРСР. У 1989—1991 роках — 1-й заступник міністра металургії СРСР.

З 1992 року — президент корпорації «Росчормет».

Потім — персональний пенсіонер у Москві. Президент ТЗО «Корпорація виробників чорних металів», віцепрезидент Міжнародної спілки прокатників.

Нагороди і звання

• орден Леніна (1981)
• орден Трудового Червоного Прапора (1976)
• орден «Знак Пошани» (1971)
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• медалі
• двічі Державна премія СРСР (1969, 1982)
• двічі Премія Ради Міністрів СРСР (1973, 1990)
• Почесний громадянин міста Магнітогорська (2012)

Джерела

• Радюкевич Леонид Владимирович (рос.)
• Металлург, ученый, командир производства (рос.)