Відкрити головне меню

Рада революційного командування Єгипту (араб. مجلس قيادة ثورة‎) — вищий орган державної влади Єгипту у 19531956 роках. Була започаткована невдовзі після Липневої революції 1952 року. Складалась в основному з членів виконкому організації «Вільні офіцери».

Рада революційного командування
(РРК)
مجلس قيادة ثورة
Coat of arms of Egypt (1953–1958).svg Egyptian Revolutionary Command Council 1953.jpg

Члени РРК 1953 року. Справа наліво: генерал Мухаммед Наґіб, майор Абдель Хакім Амер (стоїть), підполковник Ґамаль Абдель Насер (сидить), майор Мохаммед Камаль ед-Дін Хуссейн (стоїть), майор Абдель Латіф аль-Богдаді, підполковник Анвар Садат, Юсеф Седдик, підполковник Закарія Мохі ед-Дін
Загальна інформація
Країна Єгипет
Дата створення 23 липня 1952
Дата скасування 23 червня 1956
Штаб-квартира Каїр
Прем'єр-міністр, Президент Єгипту генерал Магомет Наґіб (1952-1954)
Президент Єгипту підполковник Ґамаль Абдель Насер (1954-1956)
Підвідомчі органи Рада міністрів Єгипту

Склад РадиРедагувати

Порядок Портрет Ім'я Звання та посада у липні 1952 року Обрання до складу Ради Відставка Державний пост у 1952—1956 роках
Королівство Єгипет до 18 червня 1953 року  
المملكة المصرية
Республіка Єгипет з 18 червня 1953 року  
جمهورية مصر
1.   Магомет Наґіб, Голова РРК (1952—1954)
генерал-майор піхоти, у липні 1952 року – командувач Південного округу, Манкабад[1]. 15 серпня 1952 1954 Президент Єгипту (1953—1954)
2.   Ґамаль Абдель Насер, Віце-голова РРК, Голова РРК (1954—1956)
підполковник, викладач Штабного коледжу, Каїр 23 липня 1952 23 червня 1956 Президент Єгипту з 1954 року
3.   Абдель Гакім Амер, член РРК
майор піхоти, округ Ель-Аріш, генерал-майор з 1953 року 23 липня 1952 23 червня 1956 військовий міністр з 1954 року
4.   Абдель Латіф аль-Баґдаді, член РРК
підполковник ВПС, Каїр 23 липня 1952 23 червня 1956 Військовий міністр Єгипту (1953—1954)
5.   Анвар Садат, член РРК
підполковник військ зв'язку, Рафах, округ Ель-Аріш 23 липня 1952 23 червня 1956 Державний міністр з 1954 року
6.   Камаль аль-Дін Гусейн, член РРК
підполковник артилерії, викладач Штабного коледжу, Каїр 23 липня 1952 23 червня 1956
7.   Халед Могі ед-Дін, член РРК
майор бронекінноти, Каїр 23 липня 1952 1 квітня 1954
8.   Ґамаль Салем, член РРК
підполковник ВПС, округ Ель-Аріш 23 липня 1952 23 червня 1956 Міністр шляхів сполучення
9.   Салаг Салем, член РРК
майор піхоти, Рафах, округ Ель-Аріш 23 липня 1952 23 червня 1956 Міністр національного керівництва з 1953 року
10.   Гасан Ібрагім, член РРК
капітан ВПС 23 липня 1952 23 червня 1956 Віце-президент Єгипту
11.   Гусейн аль-Шафеї, член РРК
підполковник бронекінноти, командир 1-ї бронетанкової бригади, Каїр[2]. 15 серпня 1952 23 червня 1956 Військовий міністр 1954 року
12.   Закарія Могі ед-Дін, член РРК, куратор спецслужб, відповідальний за охорону керівництва
підполковник піхоти, викладач Штабного коледжу, Каїр 15 серпня 1952 23 червня 1956 Міністр внутрішніх справ з 1953 року
13.   Юсеф Седдик, член РРК
підполковник піхоти, заступник командира 1-го мотомеханізованого батальйону, округ Ель-Аріш, з 13 липня — Каїр[3]. 15 серпня 1952 березень 1953
14. Абдель Монейм Амін, член РРК
підполковник артилерії 15 серпня 1952 1953

ПриміткиРедагувати

  1. Хамруш А. Революція 23 липня 1952 року в Єгипті / М. 1984 — стор. 152
  2. Juli Revolution. Архів оригіналу за 30 квітень 2012. Процитовано 3 січень 2016. 
  3. Хамруш А. Революція 23 липня 1952 року в Єгипті / М. 1984 — стор. 159

ДжерелаРедагувати