Пію багійський
| Пію багійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Synallaxis cinerea Wied, 1831 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Synallaxis whitneyi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пію багійський[2] (Synallaxis cinerea) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Ендемік Бразилії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 15-17 см, вага 16-21 г. Тім'я, крила і хвіст руді. Верхня частина тіла коричнева з оливковим відтінком. Обличч темно-сіре, над очима жовті "брови". Горло сіре, поцятковане світлими плямками. Нижня частина тіла сіра, боки коричнюваті.
Поширення і екологія ред.
Багійські пію мешкають на сході Бразилії, в центрі і на сході Баїї та на північному сході Мінас-Жерайсу. Вони живуть в підліску вологих гірських атлантичних лісів та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 500 до 1200 м над рівнем моря, поодинці або парами. Живляться безхребетними, яких шукають в підліску.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція багійських пію становить від 4400 до 13200 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2020). Synallaxis cinerea.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |