Пію (кор. 비유왕, 毗有王, Biyu-wang, Piyu-wang; пом. 455) — корейський ван, двадцятий правитель держави Пекче періоду Трьох держав.

Пію


20-й Ван Пекче
427 — 454
Попередник: Куйсін
Наступник: Керо
 
Народження: невідомо
Смерть: 455
Батько: Куйсін
Діти: Керо і Gonjid[1]

БіографіяРедагувати

Був старшим сином вана Куйсіна. Зійшов на трон після смерті батька 427 року.

За свого правління намагався налагодити відносини з сусідніми Когурьо та Сіллою. Попри те, що остання перебувала під протекторатом Когурьо, Пію зумів укласти союз із Сіллою проти Когурьо.

Помер 454 року. Трон після цього зайняв його син Керо.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • «Самгук Сагі», сув. 23
  • Best, J.W. (1979). «Notes and questions concerning the Samguk sagi's chronology of Paekche's kings Chonji, Guishin, and Piyu». Korean Studies 3, 125–134