Пі́тер Фра́начек (англ. Peter Franaszek; нар. 1940 року) — американський науковець, інформаційний теоретик, співробітник Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE), науковий співробітник, консультант дослідницького штабу IBM Наукового центру Вотсона та колишній член Академії технологій IBM.

Пітер Франачек
Народився 1940
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність інформатик, інженер
Alma mater
Галузь Теорія інформації
Заклад IBM Thomas J. Watson Research Centerd
Науковий керівник Bede Liud[1]
Членство Інститут інженерів з електротехніки та електроніки
Нагороди

Навчання та початок діяльностіРедагувати

Пітер Франачек здобув ступінь бакалавра у 1962 році в Університеті Брауна, а доктора філософії (англ. Ph.D.) в Принстонському університеті в 1966 році (On Time Varary Linear Systems).

Працював у лабораторіях Bell Laboratories з 1965 по 1968 рік і з 1968 року в дослідницькому центрі Томаса Дж. Вотсона в IBM. У 1973/1974 навчальному році працював запрошеним професором Стенфордського університету[2].

Наукова діяльністьРедагувати

Напрямки наукової діяльності: обмежене кодування, алгоритми стиснення, архітектури введення-виведення, мережі комутації, алгоритми дефрагментації диска, а також методи стиснення пам'яті. У першій роботі, пов'язаній з технікою «основного стану» (англ. «principal state») науковець розробив двійково-трійковий код передачі даних MS43, модифікована версія якого — MMS43[de] — стала європейським стандартом.

Дослідження кодування Франачека визначили основні аспекти обмеженого кодування та визначили алгоритми побудови коду, наприклад, код 8b10b (з Альбертом Відмером) у телекомунікаціях (наприклад, Gigabit Ethernet, в ESCON від IBM та Fibre Channel) або (2,7) -RLL-код у 1980-х роках на жорстких дисках, а пізніше — на CD-приводах. Специфічні коди, які він розробив, широко застосовувалися в комерційних продуктах зберігання та передачі даних.

Пітер Франачек має понад 50 патентів та опублікував близько 45 наукових праць.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. а б IEEE Richard W. Hamming Medal Recipients, an IEEE webpage (retrieved October 1, 2010)(англ.)
  3. «IBM receives three IEEE awards», IBM Research News, July 6, 2009 (retrieved October 1, 2010)(англ.)
  4. IEEE Richard W. Hamming Medal Recipients. IEEE. Процитовано May 29, 2011. (англ.)
  5. IEEE Emanuel R. Piore Award Recipients. IEEE. Архів оригіналу за листопад 24, 2010. Процитовано May 29, 2011. (англ.)