«Пісня про дружбу» (біл. «Пісня пра дружбу») — радянський чорно-білий художній фільм, поставлений режисерами Сергієм Сплошновим і Йосипом Шапіро на білоруській кіностудії художніх фільмів «Радянська Білорусь» в 1941 році. Фільм був закінчений до початку війни, але не був випущений в прокат, за рішенням цензури через його легковажність.

Пісня про дружбу
Жанркомедія
музичний
мелодрама
РежисерСергій Сплошнов
Йосип Шапіро
СценаристІлля Бражнін
У головних
ролях
Т. Виноградова
Ніна Петропавловська
Володимир Глухов
ОператорКостянтин Погодін
КомпозиторСамуїл Полонський
ХудожникС. Добжинський
Кінокомпанія«Радянська Білорусь»
Тривалість38 хв.
Мовабілоруська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1941
IMDbID 0495178

Сюжет

ред.

Федя Яцевич збирається в будинок відпочинку, його дружина Лара — у відрядження в Зарайськ, на все літо. Їх велика квартира залишається порожньою. В цей же час з Зарайська на олімпіаду художньої самодіяльності в місто посилають подругу Лариси, Олесю, яку Лара вмовила жити в їхній квартирі. Федя зустрічає старого друга Ригора Шемета і теж дозволяє йому пожити в своїй кімнаті, не знаючи про те, що Лара, зробила те ж саме з подругою. Проживаючи під одним дахом, Алеся і Ригор починають відчувати симпатію один до одного. Чим закінчилася ця історія і розповідає фільм.

У ролях

ред.

Знімальна група

ред.
  • Режисери — Сергій Сплошнов, Йосип Шапіро
  • Сценарій — Ілля Бражнін
  • Головний оператор — Костянтин Погодін
  • Художник-постановник — С. Добжинський
  • Композитор — Самуїл Полонський
  • Текст пісень — В. Волженін, С. Сідзелов
  • Звукооператор — К. Познишев
  • Другий оператор — Г. Вдовенко
  • Монтажер — Н. Коновалова
  • Асистент режисера — С. Сідзелов, А. Ліфшиц
  • Асистенти оператора — В. Гадзєєв
  • Консультант — С. Добжинський
  • Директор картини — А. Ейдус

Посилання

ред.
  • Пісня про дружбу на сайті IMDb (англ.)