Крекінг-установки в Уфі
Крекінг-установки в Уфі — частина нафтохімічного комплексу, розташованого в столиці Башкортостану (Росія).
В 1956 році почався запуск виробництв Уфімський заводу синтетичного спирту, найбільш масовою продукцією якого став етанол. Останній отримували шляхом гідрування етилену, який в свою чергу виробляли піролізом (паровим крекінгом) вуглеводневої сировини. Спершу на майданчику працювала одна установка ЭП-60 потужністю по етилену 60 тисяч тонн на рік (маркування "ЭП" означає, що цільовими продуктами є етилен та пропілен). В 1962-му ввели в дію другу ЭП-60, а у 1968-му запустили дві установки ЭП-30, що збільшило проектну річну потужність заводу по етилену до 180 тисяч тонн.
Головною сировиною для піролізу на уфімському майданчику стала пропан-бутанова фракція, для доставки якої спорудили трубопровід Туймази – Уфа. Крім того, біля 10% сировини становить широка фракція легких вуглеводнів (нефракціонований продукт газопереробки, що включає переважно пропан та бутан з домішками пентану і гексану).
Ще одним напрямком споживання етилену стала його полімеризація — з 1966-го у складі нафтохімічного комплексу з'явилось перше в СРСР виробництво поліетилену високого тиску.[1][2] А на початку 1980-х уфімський майданчик отримав засноване на використанні етилену виробництво жирних спиртів, проте практично одночасно підприємство було підключене до етиленопроводу Нижньокамськ — Салават, що постачав сировину з Татарстану.
Наприкінці 20-го століття виробництва спиртів в Уфі з економічних причин потрапили у глибоку кризу. Як наслідок, в 2010-х етилен тут споживався лише для продукування поліетилену високого тиску, якого в 2015-му випустили 100 тисяч тонн.[3][4] При цьому фактична потужність установок піролізу навіть після завершеної в 2014-му модернізації, що збільшила її на чверть, складала лише 150 тисяч тонн етилену на рік,[5][6] а частина цього продукту могла постачатись зовнішнім споживачам через зазначений вище етиленопровід (у 2015-му випущено 28 тисяч тонн товарного етилену).[7]
Пропілен використовуть для полімеризації. Оскільки в 2015-му на Уфаоргсинтез виробили 131 тисячу тон поліпропілену, потужності лише піролізних установок недостатньо для забезпечення таких обсягів, тому провадять вилучення пропілену з пропан-пропіленової фракції сусіднього нафтопереробного заводу.
Примітки ред.
- ↑ ЭТИЛЕНОВОЕ ПРОИЗВОДСТВО В СНГ: реакторы и катализаторы. www.newchemistry.ru. Процитовано 10 травня 2018.
- ↑ ОАО "Уфаоргсинтез". gostprice.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
- ↑ Башнефть до конца 2016 года проведет модернизацию Уфаоргсинтеза. Синтез (ru-RU) . 5 липня 2016. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
- ↑ Краткие сведения о Площадке ПАО «Уфаоргсинтез» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2018.
- ↑ На "Уфаоргсинтезе" могут увеличить выпуск этилена на 300 тыс. тонн к 2020 году. iadevon.ru. Процитовано 10 травня 2018.
- ↑ Уфаоргсинтез увеличил мощности по выработке этилена на 25% | Маркет Репорт — аналитика рынка полимеров. www.mrcplast.ru. Процитовано 10 травня 2018.
- ↑ Башнефть годовой отчет 2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2018.