Гексан

Гексан — насичений вуглеводень C₆H₁₄;

Гексан
Ідентифікатори
Номер CAS	110-54-3
Номер EINECS	203-777-6
KEGG	C11271
ChEBI	29021
RTECS	MN9275000
SMILES	СССССС
InChI	InChI=1S/C6H14/c1-3-5-6-4-2/h3-6H2,1-2H3
Номер Бельштейна	1730733
Номер Гмеліна	1985
Властивості
Молекулярна формула	C6H14
Молярна маса	86,18 г/моль
Густина	0,660
Тпл	−95
Ткип	69
Небезпеки
Індекс ЄС	601-037-00-0
Класифікація ЄС	F Xn N
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Властивості

Безбарвна рідина зі слабким запахом. Показник заломлення п²⁰
_D 1,37506. Враховуючи низьке октанове число (25) н-гексан — небажана складова бензину.

Графічне зображення

    H   H   H   H   H   H
    |   |   |   |   |   |
H - C - C - C - C - C - C - H
    |   |   |   |   |   |
    H   H   H   H   H   H

Отримання гексану

Гексан міститься в значних кількостях у бензині прямої перегонки і крекінг-дистилятах нафти.

Застосування

• В умовах ароматизації нафтопродуктів і каталітичного риформінгу н-гексан дегидроциклізується в бензол.
• 2,2-диметилбутан і 2,3-диметилбутан — використовуються як добавки до моторного палива, що покращують його якість.
• Застосовується при екстрагуванні рослинної олії
• Органічний розчинник
• Як знежирюючий агент
• Як неполярні розчини для проведення хімічних реакцій
• Як рідину в низькотемпературних термометрах
• У нафтовидобутку гексан — найкращий засіб для розчинення парафінових пробок.
• Застосовується гексан і в нанотехнології, зокрема нанопорошок заліза обов'язково змочують гексаном для запобігання самозайманню на повітрі

Ізомерія

Гексан має п'ять ізомерів:

Назва	Формула	Скелетна формула	Температура плавлення	Температура кипіння
н-Гексан	CH3—CH2—CH2—CH2—CH2—CH3		−95.3	68.7
2-метилпентан (ізогексан)	CH3—CH(CH3)—CH2—CH2—CH3		-153.7	60.3
3-Метилпентан	CH3—CH2—CH(CH3)—CH2—CH3		-118	63.3
2,3-Диметилбутан (диізопропіл)	CH3—CH(CH3)—CH(CH3)—CH3		-128.5	58
2,2-Диметилбутан (неогексан)	CH3—C(CH3)2—CH2—CH3		−99.9	49.73

Джерела

• А.Вайсбергер, Е.Проскауер, Дж. Ріддік, Е.Тупс Органічні розчинники.- М.:Издатинлит, 1958.